Доступність посилання

ТОП новини

Як запобігти порушенням українсько-білоруського кордону, міркують на Рівненщині


Валентина Одарченко Рівне, 7 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Запобігти масовим порушенням українсько-білоруського державного кордону та митних правил через внесення відповідних змін в українське законодавство намагаються члени рівненської обласної міжвідомчої комісії.

Так виглядають салони автобусів, які курсують через кордон з Пінська до Рівного
Із самих початків незалежності мешканці північних районів Рівненщини намагаються не помічати кордону, який проліг через звичні їм стежки по ягоди, гриби і дрова. Селяни час від часу намагаються провезти дешеві білоруські трактори й велосипеди в обхід митних постів, інші товари повсякденного вжитку курсують великими партіями в дощенту заповнених автобусах, котрі прямують до Пінська з України. А ще знаними тільки їм лісовими дорогами селяни приводять в Україну білоруських корів, тут забивають їх і отримують суттєвий навар на різниці цін.

Повертати виявлених порушників кордону українські та білоруські прикордонники навчилися без зайвих суперечок і тяганини. Складніше з крадіями лісу, яких із білоруського боку практично немає – адже з півдня білоруські села оточують непрохідні болота. Зате на півночі Рівненщини лісовим контрабандистам не завадить навіть кордон, розповідає голова Зарічненської райдержадміністрації Юрій Богданович, – дерева ріжуть, складають на білоруській території і потихеньку вивозять через українські села.

Часто залучають до контрабандних справ і дітей, каже Богданович: «Ось неповнолітні – бере Васька конячку, сідає на неї, перетнув кордон, зрізали сосну, два відрізи по чотири метри повантажили на віз, решту залишили – і бігом на пилораму».

Спіймати злодія майже неможливо

Щоб довести факт крадіжки, потрібно зловити злодія за руку, прикласти до пенька зрізане дерево, і якщо збігатиметься – тоді він програє суд. Таких випадків лісівники не пригадують, каже представник «Рівнелісу» Сергій Івашинюта: «У суді кожен із тих, кого ми зловили, каже: „Я купив“ . Кожен на це має право. Потрібно прикрити ті пилорами… У нас було дуже багато випадків, коли ми віддавали вилучену деревину, знаючи, що це абсолютно крадений ліс».

Коли ж прикордонники ловлять когось із селян за руку, трапляються цілі сільські бунти, розповідає начальник штабу Луцького прикордонного загону Валерій Аветюк. «У минулому році зафіксована низка конфліктів між прикордонниками та мешканцями прикордонних сіл, спричинені намаганням прикордонників привести у відповідність до законодавства ситуацію у прикордонній смузі…».

У поліських селах найбільші сім’ї, з десятьма, а то й шістнадцятьма дітьми. Тож коли воювати з прикордонниками виходять неповнолітні, ті здаються… і відпускають порушників, дозволяють забирати з собою зібрані ягоди. Прикордонники кажуть: якби були додаткові місцеві пункти пропуску – нехай би збирали лісові дари в сусідній державі, тільки поверталися, як належить, через пост.

Трапляються й інші парадокси – коли селяни, щоб дістатися до іншого кінця свого городу, повинні переходити прикордонний пост. Або коли вони проїжджають по білоруській дорозі, не маючи права вийти, а потім змушені повертатися назад кілька кілометрів іншим шляхом, розповідає зарічненський голова Юрій Богданович.

Суворе покарання для злодіїв і порушників, якого донині немає, і водночас максимальне сприяння мешканцям прикордонних сіл України і Білорусі у їхньому спілкуванні та співпраці – чи це не ті ж самі правила про малий прикордонний рух, які намагаються втілити Україна і Польща, запитують мешканці прикордоння. Північний кордон України так само потребує розбудови прикордонних і митних постів та переходів, як і західний, кажуть вони.

От тільки і кошти, і увага до цієї ділянки кордону поки що невеликі. Тож рівняни підготували низку пропозицій до уряду та Верховної Ради про те, як запобігати порушенням на державному кордоні з Білоруссю.
XS
SM
MD
LG