Якщо на книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні йдеться про ліцензії, то виставка в Лейпцигу привертає увагу, передусім, самих читачів. Цього разу організатори очікують, що на ярмарку побуває щонайменше сто тисяч гостей. На думку німецького видавця Йоахима Унзельда, ярмарок у Лейпцигу вже міцно закріпив за собою імідж магніту для публіки. У Лейпцигу вже сімнадцятий раз поспіль відбувається найбільше в Європі книжкове свято «Лейцпиг читає». Майже 2000 заходів, присвячених книзі, в ці дні відбуваються по всьому місту. У них беруть участь близько 1500 авторів.
Хорватія – країна-партнер
Особливість Лейпцига полягає також у тому, що там наголос робиться на літературі Центральної та Східної Європи. Країною-партнером цьогорічного ярмарку обрали Хорватію. Звідти приїхало близько 40 авторів. Українських видавництв цього разу, однак, немає. У прес-службі ярмарку лише розводять руками з цього приводу. Але говорити, що Лейпциг повністю обійшовся без України, також не можна. На стендах німецькомовних видавництв можна знайти переклади українських авторів. Швейцарський «Діогенес», наприклад, традиційно виставляє книжки Андрія Куркова, а в німецькому «Зуркамп» виходять переклади речей Юрія Андруховича й Любка Дереша. Лауреатом премії Європейського порозуміння, яка вручається на Лейпцизькому книжковому ярмарку, цього року став нідерландський публіцист Ґеерд Мак, який став відомий завдяки своїм дорожнім нотаткам. Журі оцінило його роботи, присвячені європейським проблемам. Сам Мак каже, що завдяки подорожам по Європі він зрозумів, що Нідерланди – це лише невелика частина чогось одного цілого. До речі, 2006 року премію Європейського порозуміння в Лейпцигу вручили Юрію Андруховичу.
Не забули про дитячу літературу
Велику увагу в Лейпцигу приділили також дитячій літературі та вихованню дітей. Виступаючи на ярмарку, лауреат Нобелівської премії, економіст Джеймс Хекмен закликав переглянути в усьому світі освітню політику. «Чим довше ми чекатимемо з навчанням дітей, тим дорожче воно нам обходитиметься», – сказав Хекмен. На його думку, слід було б інтенсивніше інвестувати в навчання дітей дошкільного віку. Хекмен переконаний, що в довготривалій перспективі це дасть більшу віддачу, ніж додаткові програми для дітей початкової школи чи підлітків.
Хорватія – країна-партнер
Особливість Лейпцига полягає також у тому, що там наголос робиться на літературі Центральної та Східної Європи. Країною-партнером цьогорічного ярмарку обрали Хорватію. Звідти приїхало близько 40 авторів. Українських видавництв цього разу, однак, немає. У прес-службі ярмарку лише розводять руками з цього приводу. Але говорити, що Лейпциг повністю обійшовся без України, також не можна. На стендах німецькомовних видавництв можна знайти переклади українських авторів. Швейцарський «Діогенес», наприклад, традиційно виставляє книжки Андрія Куркова, а в німецькому «Зуркамп» виходять переклади речей Юрія Андруховича й Любка Дереша. Лауреатом премії Європейського порозуміння, яка вручається на Лейпцизькому книжковому ярмарку, цього року став нідерландський публіцист Ґеерд Мак, який став відомий завдяки своїм дорожнім нотаткам. Журі оцінило його роботи, присвячені європейським проблемам. Сам Мак каже, що завдяки подорожам по Європі він зрозумів, що Нідерланди – це лише невелика частина чогось одного цілого. До речі, 2006 року премію Європейського порозуміння в Лейпцигу вручили Юрію Андруховичу.
Не забули про дитячу літературу
Велику увагу в Лейпцигу приділили також дитячій літературі та вихованню дітей. Виступаючи на ярмарку, лауреат Нобелівської премії, економіст Джеймс Хекмен закликав переглянути в усьому світі освітню політику. «Чим довше ми чекатимемо з навчанням дітей, тим дорожче воно нам обходитиметься», – сказав Хекмен. На його думку, слід було б інтенсивніше інвестувати в навчання дітей дошкільного віку. Хекмен переконаний, що в довготривалій перспективі це дасть більшу віддачу, ніж додаткові програми для дітей початкової школи чи підлітків.