Коран українською перекладають в Острозькій академії

Михайло Якубович зацікавився священною книгою мусульман тоді, коли він знайомився з історією України 14-го століття. З’ясувалося, що в цей період литовський князь Вітовт запросив до себе на службу велику кількість татар, котрі мешкали на Волині колоніями.

«Вони почали асимілюватися, і там, у їхньому середовищі, з’явилися перші коментарі до Корану, написані білоруською та польською мовами, з’явилися і переклади Корану цими мовами. Але уявіть собі – білоруською мовою і арабськими літерами, і так само – українська прадавня літературна, книжна мова записувалась цими літерами… Ці так звані кітаби – книги недостатньо досліджені, тим більше в Україні», – розповідає Якубович.

Перший переклад Корану українською вийшов 1915 року у Львові, однак він був зроблений не з оригіналу. Першим науковцем, який спробував сам здійснити переклад Корану, був львів’янин Ярема Полотнюк, котрий у 1990 році надрукував частковий переклад Корану в журналі «Всесвіт». Той текст, максимально адаптований до української, все ж містить чимало неточностей тих чи інших смислів і спирається на російську сходознавчу традицію, використовуючи лише один коментар до Корану.

«У перекладі Полотнюка елемент побудови риторичної надструктури, яка була б зрозумілою в першу чергу українцеві, фактично зруйнував текст першоджерела», – каже дослідник.

Існує ще сучасніший переклад Валерія Рибалкіна, однак і він лише частковий.

Як пояснює Якубович, цікавість до священної книги мусульман не випадкова, вона продиктована самою історією Острозької академії, котра була водночас твердинею православ’я і батьківщиною полемічних філософських гуртків.

«Я думаю, що оця культурна інтеграція, про яку ми говоримо, у тому числі в європейський контекст, буде відбуватися і за рахунок перекладів інших культурних традицій. Мені здається, що я займаю і якусь свою певну площину в українській науці. Бо дійсно, у нас дуже мало людей, які це роблять. А от в Острозі в 16-му столітті була татарська мечеть, католики, юдеї, сициліани, лютерани – фактично всі релігійні конфесії… Це продовження традицій Острожчини. Але якщо тоді культурний контекст був глибшим, то зараз він стає ширшим», – наголошує Якубович.

Дійсно український переклад має прислужитися взаєморозумінню

Як же перекладати Коран українською, адже існує певна проблема з лексикою, з граматичними конструкціями, пов’язані з суттєвими відмінностями в мовах і смислах, запитує молодий дослідник.

Наприклад, Коран зорієнтований спочатку на усну традицію, і в ньому все те, що ми називаємо присвійними займенниками, стоїть за іменниками, і це має певний психолінгвістичний ефект, каже він.

«Треба зважати й на цей момент, тобто конструювати структуру речення українською так, щоб воно більш-менш відповідало арабській. Варто все ж таки звертати увагу саме на ту українську мову, якою перекладається Коран, і тоді це буде дійсно український переклад, а не підлаштована під російське сходознавство робота», – вважає дослідник.

Михайло Якубович переконаний, що його праця має послужити взаєморозумінню між конфесіями і народами, котрі мешкають в Україні: «Взагалі іслам, юдаїзм і християнство – це три гілки тієї ж тези про монотеїзм, про єдиного Бога. Там більше спільного, ніж відмінного».

Молодий науковець вважає, що таким чином відроджує традиції релігійної толерантності і поліконфесійності , а також наукового підходу до релігійних першоджерел, які панували в Острозі у середньовіччя.