Емоційний стан людини – річ дуже нестабільна. Протягом року він зазнає численних коливань, піднесень і спадів. Особливо на такі коливання багата весна з її частими і різкими змінами погоди і перепадами температур. Дається взнаки і весняний авітаміноз, може вплинути і перехід на літній час. На думку фахівців, у період міжсезоння людина перебуває в стані постійного стресу, який може проявлятися і безпричинною ейфорією, і такою ж дратівливістю чи плаксивістю. Залежить це від типу особистості, її фізичного стану, різноманітних зовнішніх чинників. Але всі емоції у цей час проявляються особливо яскраво.
Та все ж у більшості людей прихід весни викликає позитивні емоції. Особливий весняний стан – зовсім не вигадка, ми всі його відчуваємо. Але пов’язано це, насамперед, не з романтичним цвітінням садів і пташиним співом, а з такою прозаїчною річчю, як збільшення світлового дня. Під дією світла і сонячної радіації в організмі виробляється особлива речовина – серотонін, або, як його ще називають «гормон радості», якого людині хронічно не вистачає взимку. Серотонін – це нейромедіатор, який сприяє передачі імпульсів у нервовій системі. Він викликає почуття легкості й радості, от настрій і підвищується. Саме тому навесні варто якомога більше бувати на свіжому повітрі й сонці.
Та, мабуть, перш за все, весняна пора у нашій свідомості асоціюється з коханням. Втім, нудні вчені примудряються розвінчати навіть найпоетичніші міфи людства. Бо ж розквіт природи зовсім не стосується людської фізіології, стверджують фахівці. Сезонні зміни притаманні істотам з коротким життєвим циклом – рослинам, комахам, птахам. Що ж до статевої активності людини, то тут немає жодної запрограмованої природою сезонності. А от переконання, що весна обов’язково - «пора кохання», може призвести до неприємних наслідків. Адже молода людина, яка опинилася у цей романтичний час без пари, часом переживає це дуже гостро, може навіть зазнати депресії або навпаки, кинутися в перші-ліпші стосунки, аби тільки не бути самотньою.
І все ж, що б не казали вчені мудрагелі, весна – справді час особливий. Тож, кохайте і будьте коханими! Втім, не лише навесні…
Та все ж у більшості людей прихід весни викликає позитивні емоції. Особливий весняний стан – зовсім не вигадка, ми всі його відчуваємо. Але пов’язано це, насамперед, не з романтичним цвітінням садів і пташиним співом, а з такою прозаїчною річчю, як збільшення світлового дня. Під дією світла і сонячної радіації в організмі виробляється особлива речовина – серотонін, або, як його ще називають «гормон радості», якого людині хронічно не вистачає взимку. Серотонін – це нейромедіатор, який сприяє передачі імпульсів у нервовій системі. Він викликає почуття легкості й радості, от настрій і підвищується. Саме тому навесні варто якомога більше бувати на свіжому повітрі й сонці.
Та, мабуть, перш за все, весняна пора у нашій свідомості асоціюється з коханням. Втім, нудні вчені примудряються розвінчати навіть найпоетичніші міфи людства. Бо ж розквіт природи зовсім не стосується людської фізіології, стверджують фахівці. Сезонні зміни притаманні істотам з коротким життєвим циклом – рослинам, комахам, птахам. Що ж до статевої активності людини, то тут немає жодної запрограмованої природою сезонності. А от переконання, що весна обов’язково - «пора кохання», може призвести до неприємних наслідків. Адже молода людина, яка опинилася у цей романтичний час без пари, часом переживає це дуже гостро, може навіть зазнати депресії або навпаки, кинутися в перші-ліпші стосунки, аби тільки не бути самотньою.
І все ж, що б не казали вчені мудрагелі, весна – справді час особливий. Тож, кохайте і будьте коханими! Втім, не лише навесні…