Київ, 24 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Стрімкий ріст цін на продовольчі продукти розпочався рік тому. Тоді ж уряд Януковича обіцяв вгамувати подорожчання і навіть робив спроби врегулювати це питання адміністративним шляхом. Однак приборкати ріст цін йому так і не вдалося, попри товарну інтервенцію, заборону експорту зерна, численні меморандуми тощо. За даними експертів у 2007 році відбулося найбільше подорожчання сільськогосподарських продуктів, а рівень інфляції сягнув, небачених за останнє десятиліття, меж. Не вдається поки що зупинити ці тенденції й уряду Тимошенко.
Українські споживачі щомісяця продовжують переживати схуднення своїх гаманців і фіксувати подорожчання на основні продукти споживання. Найбільше дорожчає м’ясо, хлібобулочні вироби, нафтопродукти тощо. Лише за останні місяці ціна на бензин зросла в середньому на 50 копійок. Приблизно на стільки подорожчав і хліб. Попри те, що на українському ринку зерна ціни залишаються значно нижчими від світових, для внутрішнього ринку вони вважаються все одно зависокі і стримувати їхній ріст, на думку фахівців, далі буде дуже важко.
Торік це частково вдалося за рахунок обмежень експорту зерна та адміністративного втручання. Якщо ж ціни зростатимуть на зерно, то відповідно подорожчає ще більше і м’ясопродукція. Виробники м’яса твердять, що окрім вартості на зерно суттєво відчувається і вплив ціни на пальне, високі податки, світові тенденції тощо.
Ці ж самі чинники перераховуються й іншими виробниками сільськогосподарської продукції. Наразі відносно стабільною залишається ціна на молочну продукцію і цукор. Водночас і на ці продукти експерти прогнозують подорожчання уже навесні. Це попри те, що Україна має неабиякі запаси, скажімо, цукру.
Чи впливають на українські ціни світові?
Зростання цін на продовольство відбувається в усьому світі. Однак у високорозвинених країнах значно менший рівень інфляції і не має різкого дисбалансу в купівельній спроможності громадян. Економіст Ігор Бураковський в інтерв’ю Радіо Свобода відзначає, що вплив світових цін на український ринок дедалі зростатиме. При цьому він відзначає, що подорожчання відбиватиметься як на готовій продукції, так і на сировині. Експерт зауважує, що подорожчання сільськогосподарської продукції на світових ринках стимулює українського виробника, якому вигідно експортувати свою продукцію. Водночас він наголошує на неготовності українських аграріїв реагувати як на внутрішні виклики, так і на зовнішні. Звідси й розбалансування ринку.
Сьогодні, за його даними, у споживчому кошику громадян 50% становлять продукти харчування. Саме тому економісти радять уряду добре поміркувати над створенням дієвої програми з урахуванням ситуації на світових продовольчих ринках передовсім щодо приборкання інфляції.
За даними державного Комітету статистики рівень інфляції за січень-лютий цього року сягнув 5,7%, що дає підстави для критики уряду. Як відомо, уряд Тимошенко прогнозував річний рівень інфляції у межах 10%. Однак опоненти Тимошенко твердять, що інфляційні показники можуть бути значно вищими. Про це говорять як політичні супротивники БЮТ – Партія регіонів, так і Президент України.
Віктор Ющенко, як відомо, наказав уряду і Нацбанку невідкладно вжити антиінфляційних заходів, інакше, за його словами, рівень інфляції у річному обрахунку може сягнути 20%.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко між тим нагадує, що погані інфляційні тенденції її уряд успадкував від Януковича, що не легко подолати швидко і ефективно.
Тимошенко визнає надто високий рівень інфляції і за її урядування, але обіцяє приборкати ці показники невдовзі, за умови узгодженої та професійної роботи усіх гілок влади та Національного банку.
Експерти ж не такі оптимісти у своїх прогнозах щодо росту інфляції. При цьому вони називають як суб’єктивні , так і об’єктивні причини, серед яких ціна на енергоносії, яка у цьому році зросла ледь не удвічі, і диктує свою політику в усіх ділянках життя.
Продовольство дорожчає, а доходи громадян зростають..?
За даними згадуваного уже Держкомстату, за 12 років офіційна зарплата лише в Києві збільшилася в 23 рази. Мешканці столиці отримують на тисячу гривень більше, ніж жителі інших міст та сіл. Далі йде Донецька та Дніпропетровська області. Найбільше бідують жителі західного регіону України.
Важко заперечити, що Держкомстат є серйозною інституцією, як і інші владні інстанції. Однак ця структура не фіксує (принаймні не оприлюднює) іншої статистики. Скажімо, наскільки зросли ціни на нерухомі та рухомі предмети за останні роки і який це становить розрив із ростом зарплати, про який йдеться.
Скажімо, сьогодні у Києві винаймання однокімнатної квартири у непрестижних районах, без належної інфраструктури, обходиться як мінімум у 450 доларів. Аби купити таку ж однокімнатну квартиру, потрібно, за даними агентств з нерухомості, заплатити як мінімум 80 тисяч доларів.
За даними незалежних експертів, видатки родини із чотирьох осіб становлять приблизно 3 тисячі доларів на місяць. Сюди входить відносно збалансоване і здорове харчування, предмети хімії (миючі засоби, косметика), обмежена культурна програма ( двічі на місяць відвідання театру, кіно та ресторану за середніми цінами) і дрібне оновлення гардеробу (колготи, шкарпетки тощо). Для більшості киян така сума є лише мрією. Попри збільшення кількості офіційних мільйонерів у столиці, рівень життя більшості киян залишається все ще низьким.
На це вказують дані Міжнародного консалтингового агентства Mercer Human Resource Consulting, які опублікувала газета «Дело». Згідно цих досліджень Київ посідає 166 місце за рівнем життя серед 215 міст світу. Про те, як живеться реально українцям в інших містах та селах, у цих даних не мовиться. Але можна здогадатися.
 |
| (radiosvoboda.ua) |
Торік це частково вдалося за рахунок обмежень експорту зерна та адміністративного втручання. Якщо ж ціни зростатимуть на зерно, то відповідно подорожчає ще більше і м’ясопродукція. Виробники м’яса твердять, що окрім вартості на зерно суттєво відчувається і вплив ціни на пальне, високі податки, світові тенденції тощо.
Ці ж самі чинники перераховуються й іншими виробниками сільськогосподарської продукції. Наразі відносно стабільною залишається ціна на молочну продукцію і цукор. Водночас і на ці продукти експерти прогнозують подорожчання уже навесні. Це попри те, що Україна має неабиякі запаси, скажімо, цукру.
Чи впливають на українські ціни світові?
Зростання цін на продовольство відбувається в усьому світі. Однак у високорозвинених країнах значно менший рівень інфляції і не має різкого дисбалансу в купівельній спроможності громадян. Економіст Ігор Бураковський в інтерв’ю Радіо Свобода відзначає, що вплив світових цін на український ринок дедалі зростатиме. При цьому він відзначає, що подорожчання відбиватиметься як на готовій продукції, так і на сировині. Експерт зауважує, що подорожчання сільськогосподарської продукції на світових ринках стимулює українського виробника, якому вигідно експортувати свою продукцію. Водночас він наголошує на неготовності українських аграріїв реагувати як на внутрішні виклики, так і на зовнішні. Звідси й розбалансування ринку.
Сьогодні, за його даними, у споживчому кошику громадян 50% становлять продукти харчування. Саме тому економісти радять уряду добре поміркувати над створенням дієвої програми з урахуванням ситуації на світових продовольчих ринках передовсім щодо приборкання інфляції.
За даними державного Комітету статистики рівень інфляції за січень-лютий цього року сягнув 5,7%, що дає підстави для критики уряду. Як відомо, уряд Тимошенко прогнозував річний рівень інфляції у межах 10%. Однак опоненти Тимошенко твердять, що інфляційні показники можуть бути значно вищими. Про це говорять як політичні супротивники БЮТ – Партія регіонів, так і Президент України.
Віктор Ющенко, як відомо, наказав уряду і Нацбанку невідкладно вжити антиінфляційних заходів, інакше, за його словами, рівень інфляції у річному обрахунку може сягнути 20%.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко між тим нагадує, що погані інфляційні тенденції її уряд успадкував від Януковича, що не легко подолати швидко і ефективно.
Тимошенко визнає надто високий рівень інфляції і за її урядування, але обіцяє приборкати ці показники невдовзі, за умови узгодженої та професійної роботи усіх гілок влади та Національного банку.
Експерти ж не такі оптимісти у своїх прогнозах щодо росту інфляції. При цьому вони називають як суб’єктивні , так і об’єктивні причини, серед яких ціна на енергоносії, яка у цьому році зросла ледь не удвічі, і диктує свою політику в усіх ділянках життя.
Продовольство дорожчає, а доходи громадян зростають..?
За даними згадуваного уже Держкомстату, за 12 років офіційна зарплата лише в Києві збільшилася в 23 рази. Мешканці столиці отримують на тисячу гривень більше, ніж жителі інших міст та сіл. Далі йде Донецька та Дніпропетровська області. Найбільше бідують жителі західного регіону України.
Важко заперечити, що Держкомстат є серйозною інституцією, як і інші владні інстанції. Однак ця структура не фіксує (принаймні не оприлюднює) іншої статистики. Скажімо, наскільки зросли ціни на нерухомі та рухомі предмети за останні роки і який це становить розрив із ростом зарплати, про який йдеться.
Скажімо, сьогодні у Києві винаймання однокімнатної квартири у непрестижних районах, без належної інфраструктури, обходиться як мінімум у 450 доларів. Аби купити таку ж однокімнатну квартиру, потрібно, за даними агентств з нерухомості, заплатити як мінімум 80 тисяч доларів.
За даними незалежних експертів, видатки родини із чотирьох осіб становлять приблизно 3 тисячі доларів на місяць. Сюди входить відносно збалансоване і здорове харчування, предмети хімії (миючі засоби, косметика), обмежена культурна програма ( двічі на місяць відвідання театру, кіно та ресторану за середніми цінами) і дрібне оновлення гардеробу (колготи, шкарпетки тощо). Для більшості киян така сума є лише мрією. Попри збільшення кількості офіційних мільйонерів у столиці, рівень життя більшості киян залишається все ще низьким.
На це вказують дані Міжнародного консалтингового агентства Mercer Human Resource Consulting, які опублікувала газета «Дело». Згідно цих досліджень Київ посідає 166 місце за рівнем життя серед 215 міст світу. Про те, як живеться реально українцям в інших містах та селах, у цих даних не мовиться. Але можна здогадатися.
