 |
Але навряд чи Буш так називає свого візаві, колишнього агента КДБ, віч-на-віч. Вперше вони побачилися у Словенії в 2001 році, і тоді американський лідер зробив вікопомну заяву про те, що зазирнув до Путіна в душу.
«Я глянув йому в очі. Мені здається, що він дуже відвертий і чесний. Ми дуже гарно поспілкувалися. Я зрозумів суть його душі. Це людина, дуже віддана своїй країні та її інтересам», – сказав тоді американський керівник.
Оглядачі назвали слова Буша наївними. Але й Кондоліза Райс, яка тоді була радником з питань національної безпеки, назвала цю зустріч історичною і додала, що про такі відносини Росії та Заходу можна було лише мріяти протягом останніх 300 років.
Міжнародні відносини змінюються, особисте ставлення залишається
Та радіти було передчасно. Російсько-американські відносини згодом стали настільки напруженими, що знову можна було відчути подих «холодної війни». Суперечливими питаннями стали війна в Іраку, плани Сполучених Штатів розгорнути систему протиракетної оборони у Європі, незалежність Косова та й, зрештою, долучення України та Грузії до Плану дій для членства в НАТО.
Але попри це особисте ставлення Буша до Путіна не змінилося, зауважує в інтерв’ю Радіо Свобода Сара Менделсон із Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
«Виглядало так, ніби стратегією Буша є наближати Путіна якомога більше, незважаючи на те, що він закривав незалежне телебачення, в Росії зникали журналісти, на політичні партії тиснули, а закон про неурядові організації має великі обмеження – цей список довгий», – каже дослідниця.
Минулого року Володимир Путін звинуватив Сполучені Штати у побудові однополюсного світу. А вже через кілька місяців російський президент став першим закордонним лідером, який отримав запрошення від Джорджа Буша відвідати його родинний маєток у штаті Мейн. Тоді вони гарно поспілкувалися, половили рибу, але так і не дійшли згоди щодо протиракетної оборони.
Оглядачі кажуть, що це вже стало традицією: що б там не було, Буш і Путін демонструють прояви дружби.
«Я повністю погоджуюся з президентом Бушем, коли він каже, що ми зі Сполученими Штатами не вороги, а партнери. Допомагають і наші особисті стосунки з президентом Бушем – взаємини довіри. І я з повним правом, як він називає мене другом, можу назвати його своїм особистим другом», – так говорив Путін у жовтні минулого року. А вже у листопаді він звинуватив Білий дім у спробі дискредитації парламентських виборів у Росії. Тоді за підтримки Вашингтона їх вирішили бойкотувати спостерігачі ОБСЄ.
Буша критикуватимуть за помилки більше
Цієї неділі обидва лідери востаннє сядуть за стіл переговорів. Для кого ця зустріч важливіша? Професор Майкл Макфол зі Стенфордського університету каже, що історики будуть суворішими до американського лідера.
«Джордж Буш наголошував на словах „свобода“, „демократія“ десятки разів у другій інавгураційній промові. Але якщо ми глянемо на світ довкола нас, то побачимо, що країна, яка найдалі відійшла від демократії, – це Росія. І Буш практично нічого не зробив, щоб це змінити», – вважає аналітик.
Майкл Макфол каже Радіо Свобода, що переломним моментом для Джорджа Буша було 11 вересня 2001 року. Після цього американський президент вирішив, що обидві країни мають спільного ворога – терористичні організації, і тому з Путіним варто дружити.
Але це було помилкою, переконаний політолог. Професор Майкл Макфол нагадує, що державні діячі мають пам’ятати: метою міжнародних відносин є захист державних інтересів, а не дружні відносини із закордонними лідерами.