 |
На думку ж представників «Нашої України – Народної самооборони», поки що немає підстав для того, щоб створювати у парламенті таку комісію. Представниця НУНСу Лілія Григорович запитує:«Чи є сьогодні у Верховній Раді предмет для створення спеціальної конституційної комісії, коли немає що розглядати?»
«Така сверблячка у декого, що спочатку створюють органи, які будуть напрацьовувати те, чого немає. Суб’єктом законодавчої ініціативи є депутати. Депутат чи група депутатів вносить (законопроект), а тоді створюється комісія, яка його доопрацьовує. Не внесено ще нічого. То що ж допрацьовувати? Навіщо ще ту комісію створювати?» – дивується Лілія Григорович.
Кому вигідна й кому невигідна парламентська конституційна комісія?
Представники ж БЮТу наполягають на створенні такої комісії і заявляють:якщо будуть виконані усі обіцянки, то вона може з’явитися вже наступного вівторка. Бютівець Святослав Олійник пов’язує цілком іншу позицію колег у коаліції з НУНСу з «позицією Секретаріату Президента».
«Тут можна зрозуміти колег: вони своїми заявами, можливо, підтримують деякі ідеї – саме ті, які не є прийнятними для інших депутатів, зокрема, щодо написання Конституції (або проекту, або тексту) не у стінах парламенту. Ми не можемо відхилятися від того порядку, який передбачений щодо змін до Конституції ні на крок. Тому ми матимемо дуже принципову позицію: підтримуватимемо будь-які рішення, які унеможливлять маніпуляції текстом Конституції», – заявив Радіо Свобода Святослав Олійник.
А представник Партії регіонів Юрій Мірошниченко переконаний: «Створення такої комісії невигідне тому, хто намагається ухвалити нову редакцію Конституції на референдумі. Саме тому ми бачимо досить потужний імпульс для блокування таких дій парламенту».
А те, що проект постанови про створення такої тимчасової спеціальної комісії був внесений представниками БЮТ, але спікер не поставив його на голосування, Юрій Мірошниченко вважає «прикрим фактом у діяльності самого спікера».
Хто змінить конституцію – парламент чи народ?
Тож ситуація така: представники двох найбільших парламентських фракцій – Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів – наполягають на створенні у парламенті конституційної комісії. Вони переконані, що саме комісія має напрацювати зміни до Основного Закону, а ухвалюватися вони мають у парламенті.
Президент же вважає, що нову редакцію Конституції має напрацювати Національна конституційна рада. Але останню крапку в конституційному процесі має поставити, на переконання Віктора Ющенка, референдум.
Боротьба навколо Конституції здатна знищити рештки запасу міцності владної коаліції – Юлія Тимошенко вже наголошувала, що через цей парламент повернення до президентської форми правління не пройде. А у Секретаріаті Президента націлені на повернення голові держави великої кількості втрачених після 2004 року повноважень.
Матеріали до теми:
Рішення Конституційного Суду набирає політичного забарвлення