 |
| Віктор Ясманн |
Р. С.: Які зараз настрої у Кремлі стосовно України?
В. Я.: У Кремлі відчайдушні настрої. Вони раптом з’ясували, що Україна справді може вступити до НАТО, і у них не так багато важелів, щоб це попередити. Перший важіль – це погроза вийти з великої українсько-російської угоди, що набула чинності 1999 року. Росія розраховує на те, що, вийшовши з цієї угоди, яка визначає кордони, вона зможе поставити під сумнів ці кордони, зокрема, заново висунути вимоги щодо східної і південної України й особливо щодо Криму.
Р. С.: І про це прямо говорить мер Москви Юрій Лужков…
В. Я.: Не тільки Лужков. 31 березня були слухання в Державній Думі, де це вже було сформульоване на рівні комітетів. І такі слухання ніколи б не відбулися, якби на це не дав згоди Кремль. А головне, як ми дізналися з газети «Коммерсант», це те, що Володимир Путін, за даними джерел у НАТО, на бухарестському саміті нібито говорив, що Україна – це взагалі не держава. Якщо вона вступить до НАТО, то, мовляв, частина відійде до Східної Європи, а частина до нас.
Р. С.: Чи готова Росія до газової війни з Україною через НАТО?
В. Я.: Як Ви знаєте, нещодавно «Газпром» уклав угоду з середньоазійськими газовими компаніями про підвищення цін на середньоазійське блакитне паливо. Це буде означати підвищення цін для України майже вдвічі, починаючи з 1 січня наступного року. Це особливо сильно вдарить по східних районах України, де зосереджена вся промисловість, яка особливо енергоємна.
Р. С.: Але на це росіяни відповідають, що підвищують ціну всім споживачам. Чи Ви все-таки вважаєте, що Росія буде вимагати якнайвищих цін для України у разі зближення з НАТО?
В. Я.: Звісно, до цього вона готова. До того ж не забувайте, що наприкінці 2009 року будуть президентські вибори в Україні. І це все розгойдування громадської думки і дестабілізація становища — це довготривалі заходи, які робляться не за один день. І, нарешті, є ще один важіль російського впливу — це Україна як розмінна монета у великій грі між Росією і Заходом. Росія буде намагатися пропонувати поступки в інших сферах в обмін на поступки щодо України.
Р. С.: США твердо наполягають на тому, що хочуть бачити Україну в НАТО, що б не думала Москва. А наскільки сильним може бути вплив Росії на так звану стару Європу?
В. Я.: Я б сказав, що тут ситуація 50 на 50. Але я б хотів, щоб громадська думка в Україні і друзі України знали, що Росія готова боротися за Україну до кінця. Для неї це дуже важливо. Оскільки Україна – це не тільки ностальгійне почуття владної політичної еліти Росії, яка вважає, що без України вона ніколи не відновить впливу в Євразії, це має і пряме геостратегічне значення: це транзитна країна для енергоносіїв до Європи.
