Володимир Путін під час виступу на зборах партії «Єдина Росія», Москва, 15 квітня 2008 р. |
Медведєва оточують системою противаг. Серед них призначення Путіна новим прем’єр-міністром, із яким спадкоємець погодився буквально наступного дня після свого висунення на посаду керівника держави, обрання Путіна головою «Єдиної Росії», зрештою – формування партійного уряду.
Однак навряд чи така система противаг спрацює. Єдине, про що вона свідчить, так це про відсутність віри у той авторитет Путіна в суспільстві, про який так любили говорити офіційні пропагандисти. Адже якби цей авторитет існував би насправді, навряд чи до нього довелося б «додавати» стільки посад!
Лідер партії, яка не має ідеології?
Путіна намагаються зробити новим «генеральним секретарем» радянських часів. Однак від Леоніда Брежнєва чи Юрія Андропова його відрізняє не тільки наявність у генсеків партійного квитка. Генсеки керували партією, керівна роль якої була зафіксована у Конституції країни. А президента тоді взагалі ніякого не було – колективним главою держави вважалася президія Верховної Ради. Її повноваження були, м’яко кажучи, мізерними – адже голова президії, на відміну від президента Росії, не був навіть Верховним Головнокомандувачем. Ці функції були закріплені за головою Ради Оборони СРСР – тобто за генсеком.
До того ж у генерального секретаря була можливість широкого здійснення контролю над владою за допомогою партійних осередків на підприємствах і в установах – тепер можливість створення таких осередків заборонена законом.
Ну, і про ідеологією не забуваймо. У КПРС вона була – з цим були змушені рахуватися навіть партійні кар’єристи, які вже не вірили в ідеї марксизму-ленінізму, і опоненти переможного людожерства.
А яка ідеологія у «Єдиної Росії»? Навіть програму партії досі не затверджено. І готовність Путіна очолити партію, яка гармонійно поєднується із небажанням вступати до її лав, також доказ того, що сам він не вірить у себе – «генерального секретаря».
Матеріали до теми:
Росія як однопартійна держава: Путін на чолі «Єдиної Росії» може фактично очолити й усю Росію