Присвоїти почесне звання дисидентові запропонували депутати від Партії регіонів. На сесію облради запросили і сина Євгена Анцупова Дмитра, який мешкає нині в Німеччині.
Саме туди його батько, історик, а потім автор серії книг про життя політв’язнів, емігрував у 1987 році, коли був звільнений після шести років таборів за станом здоров’я. Анцупова звинуватили в антирадянський діяльності, а реабілітували лише у 1993-му, вже під час незалежної України. Підтвердження своєї реабілітації Анцупов не дочекався: з підірваним у таборах здоров’ям він помер у Німеччині 1994 року.
Слідчим у справі Анцупова у 1980-х був Сергій Стороженко – тепер він заступник голови харківської облдержадміністрації. Оголошення цього факту на сесії, де показали й фільм про дисидента, викликало бурхливі емоції з боку фракцій БЮТ та «Нашої України».
Вшанування пам’яті чи зведення рахунків?
Помаранчеві та «білосердешні» розцінили це як «зведення особистих рахунків» і закликали відкласти розгляд питання. Вони також пригадали, що перед тим, як представити Анцупова до звання, регіонали не звертались ані до Правозахисної групи, ані до Товариства політв’язнів і репресованих.
Однак більшість проголосувала «за». Голова Харківської облради Василь Залигін (Партія регіонів) відкидає обвинувачення в заполітизованості й каже, що бажає лише відновити історичну справедливість.
Син дисидента Дмитро Анцупов каже: він приїхав у Харків, щоб вивчити документи та відновити історію батька. Про помсту не йдеться: «Моїм найбільшим бажанням, найбільшою метою є не включатись до якихось інтриг, в якісь політичні суперечки, а домогтися того, щоб праці мого батька тепер, через тридцять років, були видані в академічній формі».
Сергія Стороженка, якого голова облради запрошував узяти участь в обговоренні, на сесії не було. Як повідомили в приймальні заступника голови обласної адміністрації, сьогодні він у відрядженні в Києві.
Але напередодні Стороженко вже заявив: у радянські часи він як слідчий із особливо важливих справ виконував свій обов’язок і захищав державний лад.
Саме туди його батько, історик, а потім автор серії книг про життя політв’язнів, емігрував у 1987 році, коли був звільнений після шести років таборів за станом здоров’я. Анцупова звинуватили в антирадянський діяльності, а реабілітували лише у 1993-му, вже під час незалежної України. Підтвердження своєї реабілітації Анцупов не дочекався: з підірваним у таборах здоров’ям він помер у Німеччині 1994 року.
Слідчим у справі Анцупова у 1980-х був Сергій Стороженко – тепер він заступник голови харківської облдержадміністрації. Оголошення цього факту на сесії, де показали й фільм про дисидента, викликало бурхливі емоції з боку фракцій БЮТ та «Нашої України».
Вшанування пам’яті чи зведення рахунків?
Помаранчеві та «білосердешні» розцінили це як «зведення особистих рахунків» і закликали відкласти розгляд питання. Вони також пригадали, що перед тим, як представити Анцупова до звання, регіонали не звертались ані до Правозахисної групи, ані до Товариства політв’язнів і репресованих.
Однак більшість проголосувала «за». Голова Харківської облради Василь Залигін (Партія регіонів) відкидає обвинувачення в заполітизованості й каже, що бажає лише відновити історичну справедливість.
Син дисидента Дмитро Анцупов каже: він приїхав у Харків, щоб вивчити документи та відновити історію батька. Про помсту не йдеться: «Моїм найбільшим бажанням, найбільшою метою є не включатись до якихось інтриг, в якісь політичні суперечки, а домогтися того, щоб праці мого батька тепер, через тридцять років, були видані в академічній формі».
Сергія Стороженка, якого голова облради запрошував узяти участь в обговоренні, на сесії не було. Як повідомили в приймальні заступника голови обласної адміністрації, сьогодні він у відрядженні в Києві.
Але напередодні Стороженко вже заявив: у радянські часи він як слідчий із особливо важливих справ виконував свій обов’язок і захищав державний лад.