 |
Багато обрядів, як розповіла етномузикознавець Лариса Лукашенко, походять з дохристиянських часів. Згодом християнство надало народним звичаям християнського значення. «На Великдень співають гаївки, це уже забави і радість.Вони мають ігровий хороводний характер. На щастя, традиція гаївок відроджується в Україні, а особливо в Галичині».
Співачка колективу Галина Похилевич розповідає, що група вивчила так звані риндзівки, пісні, які співали лише один тиждень після Великодня, на провідну неділю. Більше їх не співали. «На Підляшші є цікаві зозулині пісні, коли починає кувати зозуля. Волинь, Поділля, Київщина – ці регіони теж багаті на пісні, їх нам дарують наші друзі, які мандрують в експедиціях по всій Україні. А які прекрасні народні пісні Вінничини, Полтавщини, Слобожанщини!»
Веснянки мають тисячолітню історію
За 15 років експедицій, які учасники гурту Галина та Лариса здійснили українськими регіонами, вони назбирали близько 15 тисяч народних пісень. З них 20% становлять веснянки і гаївки. Зачаровані давньою українською піснею, співачки гурту жалкують, що нині нікому навчити фольклору молодих людей. «Коралі» співпрацюють з класичною гімназією при університеті імені Івана Франка і бачать, як учні залюбки вчать давні українські пісні, музику, танці.
Прибалтика ще 16 років тому ухвалила постанову, згідно з якою кожен випускник школи складає державний іспит з фольклору та етнографії. Такі б правила мали бути запроваджені і в Україні, каже Галина Похилевич. «Адже це ще й прекрасні поетичні твори. Веснянки мають тисячолітню історію. Це живе у кожному з нас, можливо, десь заховане дуже глибоко, і багато хто боїться пізнати свій внутрішній світ».