Київ, 28 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Протокол про поставки товарів з виробничої кооперації; угоди про відновлення спільного виробництва літака «Руслан» та необхідність підготувати пропозиції щодо будівництва мостового переходу через Керченську протоку – такі підсумки засідання комітету з питань українсько-російського економічного співробітництва, яке відбулося в Києві за участю російського прем’єра Віктора Зубкова та його української колеги Юлії Тимошенко. Але найголовніше – це підтвердження повного розрахунку України з Росією за поставки газу.
Юлія Тимошенко заявила, що Україна сьогодні відправила Росії останню платіжку, яка повністю погашає борги за природний газ. «На цей момент можна сказати, що Україна розрахувалася за всіма своїми зобов’язаннями», – відзначила прем’єр-міністр.
Її російський колега відповів, що це дуже добре: «Це відкриває нам з вами шлях для подальшої солідної взаємодії в газовій сфері: вибудовувати наші відносини на багато-багато років уперед. Можливо, на 8-10 років уперед зі зрозумілими, прозорими контрактами і на поставки газу, і на транзит газу територією України», – сказав Віктор Зубков.
Слово «прозорість» залишається лише словом
Директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар звертає увагу на те, що цифри погашеного українського боргу в цьому обміні оптимістичними заявами не прозвучали. Тож відносини двох країн у газовій сфері залишаються непрозорими, каже експерт, – й активно вживане політиками слово «прозорість» залишається лише словом. У цьому контексті Михайло Гончар розглядає й висловлювання російського прем’єра про перспективи довготермінової співпраці:
«У його словах закладений певний алгоритм дій російської сторони, яка буде схиляти українську сторону, якщо остання буде діяти так само непрозоро, як і до цього (неважливо, чи це урядова, чи президентська сторона) – буде схиляти українську сторону до тих концепцій і схем взаємодії, які вигідні перш за все «Газпрому».
Політолог Олександр Дергачов наголошує: візит Віктора Зубкова відбувся за тиждень до того, як він має передати повноваження прем’єр-міністра нинішньому президентові Росії Владіміру Путіну:
«Є елементи тут завершення певного циклу, зняття певних питань, які раніше стояли на порядку денному – Зубков це робить, щоб залишити менше питань наступнику. По-друге, це якась розвідка, мабуть – та пропозиція, з якою можна дуже вільно поводитись, коли інша особа, і досить потужна, очолить російський уряд».
Енергоносії є інструментом російської стратегії збереження впливу в Україні
А економіст і публіцист Євген Ґолибард вважає, що за словами про перспективи довгострокової співпраці приховується стратегія, покликана не випустити Україну з зони російського впливу:
«Постійні пересування – крок вперед, два назад – у відносинах з Росією не можуть нас, громадян України, вводити в оману. Є певна стратегія з російського боку. Не може бути ніяких ілюзій, що Росія, її керівництво, в один прекрасний день подивиться на ясне сонце і скаже: «Ми визнаємо українську незалежність і будемо допомагати їй ставати рівною в сім’ї світової спільноти».
Енергоносії, вважає Євген Ґолибард, є інструментом такої стратегії, а тому не варто сподіватися, що далі Росія вестиме з Україною рівноправну співпрацю в енергетичній сфері.
Юлія Тимошенко заявила, що Україна сьогодні відправила Росії останню платіжку, яка повністю погашає борги за природний газ. «На цей момент можна сказати, що Україна розрахувалася за всіма своїми зобов’язаннями», – відзначила прем’єр-міністр.
Її російський колега відповів, що це дуже добре: «Це відкриває нам з вами шлях для подальшої солідної взаємодії в газовій сфері: вибудовувати наші відносини на багато-багато років уперед. Можливо, на 8-10 років уперед зі зрозумілими, прозорими контрактами і на поставки газу, і на транзит газу територією України», – сказав Віктор Зубков.
Слово «прозорість» залишається лише словом
Директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар звертає увагу на те, що цифри погашеного українського боргу в цьому обміні оптимістичними заявами не прозвучали. Тож відносини двох країн у газовій сфері залишаються непрозорими, каже експерт, – й активно вживане політиками слово «прозорість» залишається лише словом. У цьому контексті Михайло Гончар розглядає й висловлювання російського прем’єра про перспективи довготермінової співпраці:
«У його словах закладений певний алгоритм дій російської сторони, яка буде схиляти українську сторону, якщо остання буде діяти так само непрозоро, як і до цього (неважливо, чи це урядова, чи президентська сторона) – буде схиляти українську сторону до тих концепцій і схем взаємодії, які вигідні перш за все «Газпрому».
Політолог Олександр Дергачов наголошує: візит Віктора Зубкова відбувся за тиждень до того, як він має передати повноваження прем’єр-міністра нинішньому президентові Росії Владіміру Путіну:
«Є елементи тут завершення певного циклу, зняття певних питань, які раніше стояли на порядку денному – Зубков це робить, щоб залишити менше питань наступнику. По-друге, це якась розвідка, мабуть – та пропозиція, з якою можна дуже вільно поводитись, коли інша особа, і досить потужна, очолить російський уряд».
Енергоносії є інструментом російської стратегії збереження впливу в Україні
А економіст і публіцист Євген Ґолибард вважає, що за словами про перспективи довгострокової співпраці приховується стратегія, покликана не випустити Україну з зони російського впливу:
«Постійні пересування – крок вперед, два назад – у відносинах з Росією не можуть нас, громадян України, вводити в оману. Є певна стратегія з російського боку. Не може бути ніяких ілюзій, що Росія, її керівництво, в один прекрасний день подивиться на ясне сонце і скаже: «Ми визнаємо українську незалежність і будемо допомагати їй ставати рівною в сім’ї світової спільноти».
Енергоносії, вважає Євген Ґолибард, є інструментом такої стратегії, а тому не варто сподіватися, що далі Росія вестиме з Україною рівноправну співпрацю в енергетичній сфері.
