Вихід у світ словника прізвищ місцевих мешканців – ініціатива чотирьох науковців, які працюють у Центрі історії та розвитку української мови при Дніпропетровському національному університеті. Кажуть, вирішили зробити добру справу для земляків: набридли скарги знайомих і незнайомих людей на неправильне написання та відмінювання їхніх прізвищ. Нерідко це стає перешкодою для отримання офіційних документів – довідок, атестатів, дипломів. Некваліфіковане відтворення прізвищ громадян не раз ставали й на заваді волевиявленню.
Директор центру української мови Наталя Голикова зазначає: «Прізвище – не тільки особова назва, а й документально закріплена назва, яка свідчить про індивідуальність і супроводжує людину упродовж життя. Наскільки воно буде правильно написане, наскільки це буде послідовно в усіх документах, це дуже важливо».
Від «екзотичних» до традиційних, козацьких
Новий словник об’єднав 46 із половиною тисяч прізвищ дніпропетровців, від найбільш рідкісних до найпоширеніших у регіоні із закінченням «-ко». Усе те збирали й упорядковували впродовж кількох років. А втім, наклад мізерний – 100 примірників. На більше не вистачило коштів. Видання зорієнтоване на користування офіційними особами, відповідальними за підготовку документів, та самими мешканцями, з яких далеко не кожен знає, як правильно написати своє прізвище.
Декан факультету української філології Дніпропетровського національного університету Ірина Попова зауважує: «За правильне написання прізвища, імені, по-батькові несе відповідальність передусім сама людина. З іншого боку – ті особи, які відповідають за підготовку і видачу документів, свідоцтв про народження, паспортів, документів про вищу освіту».
Словник поки припадає пилом у шухлядах
В обласному центрі історії та розвитку української мови переконані: російсько-український словник прізвищ у регіоні необхідний.
Тільки минулого року фахівці центру отримали близько сотні заяв та звернень громадян із проханням підказати, як грамотно, за нормами правопису, відтворити їхні прізвища українською мовою.
Словник-довідник вже роздали керівникам відділів запису актів цивільного стану міста. Там із ним ознайомились і запхнули в шухляду: до офіційної експертизи видання Мін’юстом користуватися подібними словниками заборонено, каже начальник Жовтневого РАГСу Наталя Хоменко: «У нашій роботі нам не вистачає офіційних видань таких словників прізвищ. Якщо цей словник офіційно визнають таким, що на нього ми будемо мати право посилатись, це буде великою допомогою для нас».
А втім, бюрократичні перепони дніпропетровських філологів поки не зупиняють. До виходу в світ готують черговий словник – імен, вживаних у регіоні. Як правильно написати українською – Олена чи Альона, Наталія чи Наталя, Микита чи Нікіта – можна буде дізнатись із нового посібника. А ще – при центрі розвитку української мови запрацював консультаційний пункт з питань оформлення офіційних документів. Тим, у кого є бажання та потреба опанувати сучасну українську літературну мову та ділове мовлення, пропонують і безкоштовні курси. Та от охочих поки немає.
Директор центру української мови Наталя Голикова зазначає: «Прізвище – не тільки особова назва, а й документально закріплена назва, яка свідчить про індивідуальність і супроводжує людину упродовж життя. Наскільки воно буде правильно написане, наскільки це буде послідовно в усіх документах, це дуже важливо».
Від «екзотичних» до традиційних, козацьких
Новий словник об’єднав 46 із половиною тисяч прізвищ дніпропетровців, від найбільш рідкісних до найпоширеніших у регіоні із закінченням «-ко». Усе те збирали й упорядковували впродовж кількох років. А втім, наклад мізерний – 100 примірників. На більше не вистачило коштів. Видання зорієнтоване на користування офіційними особами, відповідальними за підготовку документів, та самими мешканцями, з яких далеко не кожен знає, як правильно написати своє прізвище.
Декан факультету української філології Дніпропетровського національного університету Ірина Попова зауважує: «За правильне написання прізвища, імені, по-батькові несе відповідальність передусім сама людина. З іншого боку – ті особи, які відповідають за підготовку і видачу документів, свідоцтв про народження, паспортів, документів про вищу освіту».
Словник поки припадає пилом у шухлядах
В обласному центрі історії та розвитку української мови переконані: російсько-український словник прізвищ у регіоні необхідний.
Тільки минулого року фахівці центру отримали близько сотні заяв та звернень громадян із проханням підказати, як грамотно, за нормами правопису, відтворити їхні прізвища українською мовою.
Словник-довідник вже роздали керівникам відділів запису актів цивільного стану міста. Там із ним ознайомились і запхнули в шухляду: до офіційної експертизи видання Мін’юстом користуватися подібними словниками заборонено, каже начальник Жовтневого РАГСу Наталя Хоменко: «У нашій роботі нам не вистачає офіційних видань таких словників прізвищ. Якщо цей словник офіційно визнають таким, що на нього ми будемо мати право посилатись, це буде великою допомогою для нас».
А втім, бюрократичні перепони дніпропетровських філологів поки не зупиняють. До виходу в світ готують черговий словник – імен, вживаних у регіоні. Як правильно написати українською – Олена чи Альона, Наталія чи Наталя, Микита чи Нікіта – можна буде дізнатись із нового посібника. А ще – при центрі розвитку української мови запрацював консультаційний пункт з питань оформлення офіційних документів. Тим, у кого є бажання та потреба опанувати сучасну українську літературну мову та ділове мовлення, пропонують і безкоштовні курси. Та от охочих поки немає.