 |
| Володимир Коновальчук, Олександра Кужель |
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Юлія Жмакіна: Представник Президента у Кабміні Олександр Шлапак сьогодні заявив, що антиінфляційна програма уряду на сьогодні не дає достатніх результатів.
А уряд натомість закликав Нацбанк зміцнити гривню, щоб зменшити імпорт інфляції.
Ціни ж ростуть, гаманці порожніють.
Чого більше в Україні: розмов про інфляцію чи боротьби з нею?
Пані Кужель, Ви були урядовцем уряду Януковича…
Олександра Кужель: Так. Я була урядовцем вже при семи урядах.
Очевидно, Ви не були в подібній ситуації антагонізму між Президентом і…
Олександра Кужель: Так, ніколи такого не було. Можливо, Ви тоді зможете пояснити, що феноменальна, яка просто галопує, інфляція-2008 – це результат все-таки політичного протистояння цих двох лідерів чи це закономірність, економічні якісь процеси?
Олександра Кужель: Ні те, ні інше. Це складова ситуація, тому що вона починалася з тих тенденцій, які були у світі, і добавило до того безглузде управління в той час країною.
Якщо ви йдете на базар і у вас 200 гривень, то ви на 400 не купуєте. Ми пішли від влади, залишивши уряду Тимошенко 22 мільярди гривень на рахунках…
І 16,6% інфляції минулого року.
Олександра Кужель: 16% інфляції. 100%, тому що вона почалася, коли оголосили перевибори. Це завжди, політична нестабільність завжди виникає в частині, коли є політична нестабільність, тому я кажу, що це складова.
І це протистояння між Прем’єром і Президентом дає свою складову. І деякі дії уряду…. Я хочу сказати, що дуже багато виникає проблем щодо фахового складу уряду Тимошенко.
Економічного блоку, Ви маєте на увазі?
Олександра Кужель: Не тільки економічного блоку, а й економічного в тому числі.
Чому вона, маючи таку можливість, не присилила такий, щоб був, тобто зробила б робочі групи і прийняла б рішення? Але на моє таке відчуття, просто це зараз нікого не цікавить.
Якщо взяти те, що називається «антиінфляційні закони», пакет документів, то я думаю, що пан Шлапак просто був дуже коректним, бо дійсно те, що було прийняте, перший закон щодо націнок до товарів і те, що сьогодні приймалося, то це є спроба показати і потім сказати, що мені просто не дали таку змогу.
На мій погляд, є три кроки, які є обов’язковими в частині, це підтримуються експерти не тільки українські, а й іноземні, які терміново треба зробити в Україні.
Перше і обов’язкове – це незалежність НБУ. У цей час він є просто недоторканність з великим таким знаком, що неможливо уряду давати будь-які вказівки, вимагати від НБУ будь-якими політичними ситуаціями прийняття того чи іншого рішення щодо ревальвації, девальвації, посилення….
Вони й не дають доручень…
Олександра Кужель: Сьогодні звертаються, практично тиждень іде дуже серйозна атака на НБУ, що вони стримують протиінфляційну…
А з чийого боку?
Олександра Кужель: З урядового боку.
А хіба з президентського боку нічого такого не помічалося?
Олександра Кужель: Ні з якого боку: ні з президентського, ні з урядового, ні з ВР.
Якщо ми з вами хочемо мати гроші, в яких впевнені, то це повинна бути 100% незалежність НБУ. Це при будь-яких симпатіях до голови до будь-якого.
По-друге, зараз треба серйозно поглянути на питання приватизації. І кошти від приватизації ні в якому разі, тобто три рази ставлю знак, що неможливо їх направляти на соціальні виплати: на збільшення зарплати, на виплати заощаджень, а терміново їх направляти на державні інвестиційні програми, які зможуть подолати інфляцію.
Перше – це сільське господарство, яке сьогодні найбільше (і це підтримують всі аналітики) швидко поверне кошти і дасть можливість державі не мати кризи харчування, збільшення можливості конкурентності щодо СОТ і входження до СОТ та можливості сьогодні навіть займатися експортом, коли така криза продуктова в Європі.
Але обов’язково разом з цією програмою треба програму зайнятості для сільського населення. Це дуже серйозні процеси, які йдуть у сільському господарстві, дуже серйозне вивільнення людей. І ми бачили в декількох селах там, де працювало 100 людей, зараз працює 10 людей. Всі інші у фонді зайнятості.
І обов’язкова терміново державна програма інфраструктури. Всі інші програми – це як вишивання хрестиком. Неможливо сьогодні з тією націнкою, яку сьогодні прийняла ВР, нам допомогти з вами.
Ну, наприклад, там є з м’яса курка. Ми з вами зайдемо у супермаркет. Якщо б я була власником супермаркету, то я не буду брати до реалізації курку. Мені це невигідно.
Тобто, вони зникнуть.
Олександра Кужель: 100%.
Пане Коновальчук, чи Ви погоджуєтеся з пані Кужель про те, що працюють обидві складові – це політична війна між Прем’єром та Президентом і взагалі землетрус…
Олександра Кужель: Світові тенденції.
…світові тенденції або ж не талановите управління?
Володимир Коновальчук: Я погоджуюся в більшості складових, які були названі.
Єдине, що я хочу наголосити, що, на мою думку, ми не маємо говорити про політику. Те, що політики між собою сваряться і не можуть щось поділити або щось вирішити, то це, звичайно, тільки погіршує ситуацію.
Я хочу сказати, в чому тут є проблема, в Україні, в економічній площині, якщо ми про це будемо говорити. У нас є певне збільшення попиту, досить відчутне, тому що якщо ми подивимося на статистичні дані, в нас зросли зарплати по всій Україні, і населення хоче купувати набагато більше товарів і послуг.
З другого боку, ми маємо певне посилення попиту. З іншого боку, ми не маємо пропозиції, яка відповідала б цьому підвищенню попиту. Чому? Тому що на український ринок не можуть зайти у великій кількості потрібні компанії.
Наприклад, на ринку житла. У чому є проблема високих цін в Києві? Тому що в Києві іноземні компанії не можуть нормально увійти на ринок і будувати тут житло. Купа всяких є перепон на ринку землі, на інших…
Олександра Кужель: Знаєте, чому дороге житло? Тому, що дуже великі хабарі. І іноземні компанії просто не сприймають, не можуть працювати в системі… Не тому, що важко увійти в ринок, вони не сприймають хабарництва…
Пані Кужель, якщо відштовхнутися від мегапасажу пана Коновальчука, до речі, про це сьогодні говорив і представник Президента у Кабміні Олександр Шлапак, про те, що Президент вважає, що немає балансу між пропозицією і попитом. Здавалося б, що от уряд Тимошенко знижує мито і, будь ласка, буде море товару.
Як Ви це оцінюєте?
Олександра Кужель: Я хочу сказати, що я декілька разів зустрічалася з нашими виробниками, наприклад, сонячної олії. Ви думаєте, вони можуть зайти в магазин «Фуршет», «Кишеня» і таке інше? Вони поставили б найдешевшу ціну. Але їх ніхто не пускає.
Ми не можемо сьогодні, за останні 10 років, скільки я піднімала це питання в уряді про внутрішню торгівлю, я вже не кажу про зовнішню, якою в нас ніхто не займається, у нас внутрішньою торгівлею ніхто не займався.
Замість того, щоб зробити маленькі магазинчики, щоб там була невелика ціна…
Я пам’ятаю, коли був дефолт у Росії, я зустрічалася з Хакамадою. Вона сказала: найбільше постраждали великі підприємства. Маленькі підприємства дуже швидко адаптувалися при дефолті. І змінив ціни, і відчував зміни.
Якщо б була велика кількість маленьких магазинів, таких як сімейні крамнички, то ніколи б ми не відчули, люди середнього класу, таке збільшення цін. Бо там він відразу зрозумів би, що куплять 10 банок, але по нижчій ціні, і він все рівно виграє, бо кошти роблять кошти, обігові кошти…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
