Київ і Москва знову сперечаються щодо Севастополя. Бійка за Арктику неминуча (Огляд європейської преси)

Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що давня суперечка між Москвою і Києвом щодо статусу Севастополя спалахнула з новою силою через прагнення України до членства в НАТО і активну прозахідну політику нинішньої української влади. Частина політиків у Росії заявляє, що Севастополь, на відміну від Криму, ніколи не переходив до України і є власністю Москви. Газета нагадує, що ініціаторами нової дискусії стали російські політики на кшталт мера Москви Лужкова і нинішнього прем’єра Путіна, який висловився за перебування російського флоту в Криму і після 2017 року і таким чином, як наголошує «Файненшел Таймз», «непрямо поставив під сумнів суверенітет України». Лондонський часопис також інформує, що в дискусію втрутився і Президент Віктор Ющенко, який дав розпорядження урядові Юлії Тимошенко підготувати законопроект про непродовження угоди про російський флот.

Низка європейських газет висвітлює перебіг саміту міністрів закордонних справ Росії, Данії, Канади, Норвегії і США, які зустрілися у гренландському місті Ілулісат для полагодження суперечливих питань суверенітету в Арктиці.

Німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» зауважує, що низка країн уже заявила про свої територіальні претензії в Арктиці. Так, Росія претендує на більше ніж мільйон квадратних кілометрів арктичного дна – це весь шельф уздовж підводного хребта Ломоносова. Данія ж вважає, що цей хребет є геологічним продовженням її Гренландії. «Франкфуртер Альґемайне» нагадує, що країни Арктики мають можливість використовувати арктичну територію згідно з конвенцією ООН, якщо доведуть, що ця територія є продовженням їхнього континентального шельфу. Газета також не виключає втручання в суперечку за Арктику Гамбурзького Міжнародного трибуналу з морського права, який може нагадати, що океанські глибини є спільною спадщиною всіх народів планети і не можуть експлуатуватися однією державою.

Лондонська «Індепендент» вважає саміт в Ілулісаті лише початком «бійки за Арктику» і зауважує, що тут не були присутні ще три арктичні держави: Фінляндія, Швеція та Ісландія.

Інша британська газета «Таймз» нагадує, що чіткого міжнародного законодавства щодо регулювання стосунків в Арктиці не існує, а ажіотаж підігрівається прогнозами вчених, що в цьому регіоні може залягати до 25 відсотків нерозвіданих іще світових запасів нафти і газу. «Таймз» не виключає, що саме битва за Арктику може дати старт новій «холодній війні».