Політики, які згодом стають райцями чи міськими чиновниками, апелюють до львів’ян лишень під час виборчої кампанії. Обійнявши чиновниці чи депутатські крісла, ніхто уже й не цікавиться думкою людей, яким би вони хотіли бачити своє місто, кажуть львів’яни.
Політологи стверджують, що нинішня пропорційна виборча система в Україні позбавила обранців усякої відповідальності перед виборцями. А єдиним джерелом інформації для людей про діяльність політиків та службовців є ЗМІ.
Тому львів’яни найкраще оцінюють саме роботу засобів масової інформації у своєму місті. Друге місце у рейтингу посідає мер Львова, а далі йдуть громадські організації, школи і «Львівводоканал».
Президент українського Фонду «Громадська думка» Володимир Подгорнов із цього приводу зауважив, що така висока оцінка діяльності мера пов’язана з тим, що він відокремився від своєї команди.
«Мер створив потужну громадську організацію, важко прийшов до влади, працював над своїм іміджем. Нині імідж мера не відповідає іміджеві його команди», – каже соціолог. Але він побоюється, що «рано чи пізно команда мера його потягне за собою».
Найбільшу відповідальність за ситуацію в місті львів’яни покладають на міського голову. А відповідальність депутатів оцінили удвічі меншою.
Згідно з моніторингом громадської думки, мешканці Львова не поважають і не люблять чиновників.
Третина опитаних називає першочерговими проблемами міської влади ремонт доріг і боротьбу з корупцією, підготовку до Євро-2012, стримування росту тарифів на комунальні послуги.
Думку городян збираються врахувати
Вивчення думки львів’ян міськрада відтепер проводитиме раз на квартал. За словами секретаря міської ради Володимира Квурта і голів депутатських фракцій, результати опитування мають бути враховані при стратегії розвитку міста.
«Не може місто будувати свою стратегію на перспективу за рахунок продажу майна. Ми думали, що треба побудувати за гроші громади концертний зал, а побачили, що людей це найменше цікавить», – каже секретар міськради.
Гроші, отримані від продажу землі з аукціону, на думку мешканців, мають витрачатися на ремонт і будівництво доріг, побудову сміттєпереробного заводу і ліквідацію міського сміттєзвалища, на реставрацію будинків та пам’яток архітектури.
Однак чи не єдине, що позитивно оцінили городяни, це поліпшення водопостачання у місті. Хоча не всі ще мають воду у своїх квартирах цілодобово, але вода вже подається за розширеним графіком. Львів за останні 50 років урешті втрачає імідж міста з катастрофічною ситуацією з водою.
Хоча до політики львів’яни стають дедалі байдужішими, але у разі порушення їхніх громадянських прав готові вдатись і до акції непокори.
Політологи стверджують, що нинішня пропорційна виборча система в Україні позбавила обранців усякої відповідальності перед виборцями. А єдиним джерелом інформації для людей про діяльність політиків та службовців є ЗМІ.
Тому львів’яни найкраще оцінюють саме роботу засобів масової інформації у своєму місті. Друге місце у рейтингу посідає мер Львова, а далі йдуть громадські організації, школи і «Львівводоканал».
Президент українського Фонду «Громадська думка» Володимир Подгорнов із цього приводу зауважив, що така висока оцінка діяльності мера пов’язана з тим, що він відокремився від своєї команди.
«Мер створив потужну громадську організацію, важко прийшов до влади, працював над своїм іміджем. Нині імідж мера не відповідає іміджеві його команди», – каже соціолог. Але він побоюється, що «рано чи пізно команда мера його потягне за собою».
Найбільшу відповідальність за ситуацію в місті львів’яни покладають на міського голову. А відповідальність депутатів оцінили удвічі меншою.
Згідно з моніторингом громадської думки, мешканці Львова не поважають і не люблять чиновників.
Третина опитаних називає першочерговими проблемами міської влади ремонт доріг і боротьбу з корупцією, підготовку до Євро-2012, стримування росту тарифів на комунальні послуги.
Думку городян збираються врахувати
Вивчення думки львів’ян міськрада відтепер проводитиме раз на квартал. За словами секретаря міської ради Володимира Квурта і голів депутатських фракцій, результати опитування мають бути враховані при стратегії розвитку міста.
«Не може місто будувати свою стратегію на перспективу за рахунок продажу майна. Ми думали, що треба побудувати за гроші громади концертний зал, а побачили, що людей це найменше цікавить», – каже секретар міськради.
Гроші, отримані від продажу землі з аукціону, на думку мешканців, мають витрачатися на ремонт і будівництво доріг, побудову сміттєпереробного заводу і ліквідацію міського сміттєзвалища, на реставрацію будинків та пам’яток архітектури.
Однак чи не єдине, що позитивно оцінили городяни, це поліпшення водопостачання у місті. Хоча не всі ще мають воду у своїх квартирах цілодобово, але вода вже подається за розширеним графіком. Львів за останні 50 років урешті втрачає імідж міста з катастрофічною ситуацією з водою.
Хоча до політики львів’яни стають дедалі байдужішими, але у разі порушення їхніх громадянських прав готові вдатись і до акції непокори.
