Відомий не лише на Прикарпатті верховинський музика Роман Кумлик виконує соло на 16 інструментах, ще на кількох уміє грати. Легше перерахувати, що не освоїв – трубу, тромбон, саксофон. Хоча один із духових інструментів на концертах завжди викликає особливе зацікавлення – дуда або «коза». Для танцю в гуцулів є скрипка, цимбали, бубен, флояра... Дуда ж для танцю не підходить, каже Роман Кумлик: «Це самостійний інструмент, він звучить, як оркестр. Але це до супроводу співу – хто співає співанку, я йому граю».
Грають на «козі» на весіллях, коли молодят обдаровують, на хрестинах, на храмових святах.
За характером музична «коза» схожа на казкову Козу-дерезу
Як Коза-дереза з народної казки примхлива, так і музична «коза» потребує особливого догляду.
«Це козяча шкіра, волос всередині. Заливається горілка, щоб волос не виліз, дірка не получилась», – розповідає музикант.
Хоча б двічі на місяць заливає 50-60 г горілки. Ще ліпше, як самогон. Для трембіти, рогу і «кози» музикант замовляє 60-градусну – це щоб всередині ніщо не завелось. На запитання, чи складний той інструмент для науки, Роман Кумлик відповідає: «Навчитись дуже легко, у мене є багато учнів, а настроювати очерет, оці тростини дуже важко. У нас є багато музикантів, що файно грають, а настроювати не вміють».
Сам музика щодня по 10 разів на дуді грає, і то по-новому треба настроювати. Зате вередлива «коза» вмілого господаря слухається.
«Маю кожного ранку перевірити, так як у мене в музей гості приходять чи маю концерт, і маю перевірити, бо розсихається, западає – і горілки залити, і все слиною обслинити, так обцілувати кругом, бо інакше вона не грає», – ділиться секретами музикант.
У Карпатах дуди робить один майстер – Михайло Тафійчук з Верховини. Та, що у Романа Кумлика, теж його, їй уже більше 30 років.
Грають на «козі» на весіллях, коли молодят обдаровують, на хрестинах, на храмових святах.
За характером музична «коза» схожа на казкову Козу-дерезу
Як Коза-дереза з народної казки примхлива, так і музична «коза» потребує особливого догляду.
«Це козяча шкіра, волос всередині. Заливається горілка, щоб волос не виліз, дірка не получилась», – розповідає музикант.
Хоча б двічі на місяць заливає 50-60 г горілки. Ще ліпше, як самогон. Для трембіти, рогу і «кози» музикант замовляє 60-градусну – це щоб всередині ніщо не завелось. На запитання, чи складний той інструмент для науки, Роман Кумлик відповідає: «Навчитись дуже легко, у мене є багато учнів, а настроювати очерет, оці тростини дуже важко. У нас є багато музикантів, що файно грають, а настроювати не вміють».
Сам музика щодня по 10 разів на дуді грає, і то по-новому треба настроювати. Зате вередлива «коза» вмілого господаря слухається.
«Маю кожного ранку перевірити, так як у мене в музей гості приходять чи маю концерт, і маю перевірити, бо розсихається, западає – і горілки залити, і все слиною обслинити, так обцілувати кругом, бо інакше вона не грає», – ділиться секретами музикант.
У Карпатах дуди робить один майстер – Михайло Тафійчук з Верховини. Та, що у Романа Кумлика, теж його, їй уже більше 30 років.
