Доступність посилання

ТОП новини

«Чи покарані винні?» Суд виправдав «скнилівських» генералів


Суд виправдав екс-керівників Військово-повітряних сил, котрі мали стосунок до організації авіашоу на Скнилівському летовищі, внаслідок якого загинули 77 людей (серед яких 28 дітей) і близько півтисячі потерпілих. Чому через майже шість років після тих подій покарання відбуває лише один із пілотів? Влучання ракети в пасажирський авіалайнер над Чорним морем, а також - в будинок у Броварах, вибухи на складах боєприпасів.... Чи всі, хто цього заслуговував, понесли відповідальність за подібні інциденти у військових?

Скнилівська трагедія, 27 липня 2002
Колишній головнокомандувач Військово-повітряних сил України Віктор Стрельников, співчуваючи потерпілим, своєї провини не визнає. «Я співчуваю загиблим і їх родичам. Якщо б я особисто зробив, що могло сплинути на цю трагедію, тоді б совість мучила мене. А зараз одні страждання. І шість років – це були нелегкі роки».

Потерпілі у Скнилові покладають надії на рішення Європейського суду з прав людини

Апеляційний військовий суд Центрального регіону виправдав чотирьох колишніх керівників ВПС України, що мають стосунок до організації авіашоу 27 липня 2002 року, під час якого прямо на глядачів упав винищувач Су-27. Йдеться про генералів - заступників головнокомандувача Військово-повітряних сил Сергія Онищенка та Олександра Волошенка, колишнього головнокомандувача ВПС Віктора Стрельникова, екс-заступника начальника з бойової підготовки Володимира Алексєєва. Потерпілі внаслідок падіння літака Су-27 у Скнилові не здивувалися рішенню суду, зазначає кореспондент Радіо Свобода у Львові Галина Терещук. «Ще на початку слідчих дій справу високих чинів Військово-повітряних сил України Генеральна прокуратура виділила в окреме впровадження і вони проходили лише як свідки, коли суд розглядав справу проти шести військових - підлеглих генералів. За словами адвоката Віталія Домашевця, прокуратура свідомо роз’єднала справу, щоб згодом суд виправдав керівників ВПС і не став їх засуджувати.

У липні 2002 року трирічний Юрчик Мотузляк втратив маму і тата. Сьогодні хлопчика виховують дідусь Євген і бабуся Марта. Вони навіть не отримали повістку у суд, щоб свідчити проти генералів. Як тільки розпочалися засідання, літні люди одразу ж заявили, що генерали будуть виправдані, оскільки розуміли, що суд свідомо відхилив вимоги потерпілих, щоб проводити судові засідання і оголосити вирок саме у Львові в присутності свідків трагедії і тих, хто ї переживає. Марта Кошуба розповіла, що матеріальну допомогу на початку виплатили онуку та їй, а чоловіку, який теж вважається потерпілим – ні, а їм потрібно виховувати дитину і давати освіту.

Борис Юдін, який став інвалідом ІІ групи на Скнилівському летовищі, здивований рішенням суддів. Однак ще більше його вразила поведінка високо посадовців, які взагалі не визнали своєї вини, не вибачилися перед людьми за трагедію, яку могли не допустити.
Люди покладають надію на рішення Європейського суду з прав людини, куди вони звернулися з позовами проти держави Україна».

Генерал Вадим Гречанінов звертає увагу на те, що катастрофа Су-27 стала наслідком того, що Військово-повітряні сили практично зникають, як боєздатна, високопрофесійна частина українського війська. «Свідченням є й те, що ні одного нового літака не було».

Високі чини завжди уникають відповідальності?

За трагічні події, як у Скнилові (до яких причетні військові), засуджують «стрілочників», а високі чини уникають відповідальності, вважає голова громадської організації «Скнилівська трагедія» Стефан Козак. «У нас колись було таке собі подзвоночне право – подзвонив хтось і виконували. Тепер воно інше – рука руку миє. Військовий зробив, військовий розслідував, військовий засудив і він же помилував. Немає ні судової гілки влади, ні стовпа вертикальної влади».

Варто поліпшувати становище в українській армії, тоді такі інциденти, як у Скнилові, не повторяться, каже генерал Вадим Гречанінов. А лише суворі вироки тут не зарадять. «В державі дуже погано йдуть справи в армії, особливо з організацією. Можливо, й потрібно їх засудити, як приклад того, що влада щось почала робити, провести якісь заходи».

Особливості українського законодавства

Покарані лише «стрілочники» або всі винні...Перед тим як про це говорити, треба згадати один із основних принципів сучасного кримінального судочинства – презумпцію невинуватості. Зазначає юрист Сергій Власенко. «Для того щоб визнати людину винною і засудити її за скоєння кримінального злочину, необхідно абсолютно чітко довести зв’язок між діями і умислом цієї людини і тими наслідками і діями які призвели до трагедії. Якщо це не доведено або викликає сумнів у суду, то, звичайно, що суд не може визнати людину винною».

Варто, передусім, поважати рішення суду, зауважує політолог Василь Яблонський. Якщо наприклад, виправдали екс-керівників Військово-повітряних сил, котрі мали стосунок до організації авіашоу в Скнилові, значить на те були підстави. «Очевидно у суду були підстави визнати генералів невинними. Але, насправді, за виконання того чи іншого наказу відповідальність завжди несе безпосередній керівник людини, яка цей наказ виконує».

Вся правова, політична система в Україні побудована таким чином, що важко довести відповідальність керівників – і це стосується не тільки військових. Констатує Сергій Згурець, керівник наукових програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. «За подібні випадки буде відповідати Верховний головнокомандувач чи Міністр оборони тоді, коли моральні питання будуть важливіші за юридичні. Адже кожен випадок , коли гинуть невинні люди, Міністр оборони завжди має йти у відставку подаючи моральний приклад. За весь час жоден Міністр оборони України не зробив подібного, тому що так побудована ця система».

До кримінальної відповідальності за те, що сталося на Скнилівському летовищі, загалом притягнули 10 осіб. Зараз в ув'язненні перебуває лише пілот Володимир Топонар.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG