Доступність посилання

ТОП новини

Сильний вплив Росії в Україні лякає НАТО (європейська преса)


Прага – Чимало газет висвітлюють візит делегації НАТО на чолі з Генеральним секретарем Альянсу Яапом де Гооп Схеффером до Києва та намагання чільників альянсу зрозуміти настільки велика загроза російської реакції на вступ України до НАТО. Низка видань також розмірковують над причинами невдоволення пересічних громадян багатьох країн ЄС політикою Брюсселя щодо регламентації процесу розвитку спільноти, йдеться про негативне ставлення виборців до надмірної бюрократизації європейських установ та намагання ділити країни-члени ЄС на різні категорії.

Впливова «Інтернешнел Гералд Трібюн» вважає, що перевірка Альянсом ступеня готовності України до отримання у грудні на самміті в Брюсселі Плану дій щодо членства не вселяє великого оптимізму. Про це свідчить, як інформує ця газета, поїздка делегації Альянсу на чолі з Генеральним секретарем НАТО українськими теренами, як західними, так і східними. «Інтернешнел Гералд Трібюн» також звертає увагу на недостатню увагу Києва до просвітницької роботи серед населення щодо роз’яснення справжньої суті НАТО. Це видання наводить, на противагу, приклади великих фінансових витрат Росії в Україні саме на антинатовські виступи місцевого населення. Як не крути, зазначає «Інтернешнел Гералд Трібюн», але всюди в Україні відчувається негативна для НАТО присутність росіян. Чого варте лише те, що близько 60 відсотків українського населення не бажає, щоб місцева влада псувала стосунки з Москвою. Це впливове видання вважає, що позиція Росії дуже сильно розхолоджує натовські симпатії до України серед таких великих європейських потуг, як Німеччина та Франція. «Інтернешнел Гералд Трібюн» підсумовує, що дуже вже багато негативу накопичується напередодні грудневого самміту НАТО в Брюсселі, де вирішуватиметься «натовська доля» України.

А тим часом польське видання «Салон-24» закликає польську владу зробити все можливе, щоб сприяти порятунку України та Грузії від російського імперського тиску в рамках західної системи безпеки, бо, на думку цього часопису, лише тоді вдасться завадити Москві відновити свою імперську міць та загрожувати безпосередньо Польщі та іншим європейським сусідам.

Московське ж урядове видання «Російська газета» відкрито глузує з приводу намагань Генсека НАТО і його «26 брюссельських комісарів» якось позитивно налаштувати громадську думку України щодо Альянсу. Ця газета зауважує, що «до грудня Києву необхідно переконати Брюссель у прагненні до Альянсу не лише столиці і західної частини України, але й Донецька, Одеси, Луганська, Сімферополя. Сьогодні це виглядає неможливим», – робить висновок «Російська газета».

Впливова німецька «Берлінер Цайтунґ» вважає, що так само, як проголосували проти базового договору Євросоюзу 750 тисяч ірландців, сьогодні можуть проголосувати «німці, й греки, й шведи, не кажучи вже про британців і датчан». Газета вважає, що населенню багатьох країн не подобається «багатоповерховість» та «все більша зарозумілість» брюссельської бюрократії, але жодна з 27 країн ЄС і не подумає проголосувати за вихід зі спільноти, бо всі розуміють, що «гуртом легше батька бити» і «жодній з країн ЄС не вдалося б здійснити більше самій, аніж в спільноті». Парадокс, на думку «Берлінер Цайтунґ», полягає в тому, що «ЄС мусить проводити доцільну політику, лише ігноруючи негативний настрій значної частини населення». Німецька газета прогнозує, що «ЄС доведеться й надалі існувати без мети і плану». В цій украй незадовільній обставині винні не політики та «єврократи», які хотіли збільшення демократії, вважає «Берлінер Цайтунґ». Газета завершує тим, що за всі неуспіхи доведеться відповідати тепер «800 тисячам ірландців, і всім тим, хто з таким же задоволенням сказав Лісабонському договору «ні». З тих же причин, що й завжди».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG