Доступність посилання

ТОП новини
24 Квітень 2018, Київ 10:29

Вірменія мусить перемогти – президент Вірменії в інтерв’ю Радіо Свобода


Прага – Кореспонденти Радіо Свобода неодноразово зверталися до нинішнього президента Вірменії Сержа Сарґсяна з запитаннями з приводу політики Вірменії, її курсу на співпрацю з Європою, щодо придушення опозиції у Вірменії і ситуації з демократією в цій державі. Досить довго відповіді з президентського офісу у Єревані не надходило. Але цими днями Серж Сарґсян надіслав прямо до Праги спеціально для Радіо Свобода своє бачення ситуації в керованій ним країні.

Президент Вірменії Серж Сарґсян
Президент Вірменії Серж Сарґсян стверджує у своєму ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода, що його країна потрапила у заголовки європейських ЗМІ в останні місці «з двох причин: поганої і доброї».

«Першою були прояви протестів в нашій столиці після президентських виборів у лютому. Другою була моя зустріч із моїм азербайджанським колегою 7 червня», – каже вірменський президент.

Серж Сарґсян вважає, що обидві ці події свідчать: Вірменія перебуває на перехідному етапі політики сусідства з Європою. Президент повідомив Радіо Свобода, що його країна працює над поглибленням демократичних перетворень, поліпшенні управління і співпрацює у цьому з Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

Керівник Вірменії також погодився з тим, що в його державі існує невдоволення суспільства, «яке виявилося після нещодавніх виборів», і що є потреба розширення прав опозиції, розширення прав на мітинги, збори та демонстрації.

Мітинг опозиції: заборонений, але врешті фактично дозволений

Уже кілька тижнів вірменська опозиція намагалася домогтися дозволу на проведення мітингу в Єревані, саме в центрі міста, на площі біля знаменитого сховища стародавніх рукописів – Матенадарану. Але влада, як свідчать у Єревані, всіляко перешкоджала опозиції в цьому. Навіть представник ПАРЄ Джон Прескотт, який побував у Єревані, заявив, що пропозиція вірменської влади перенести мітинг опозиції на пустище поблизу стадіону «Раздан», фактично на єреванську околицю, на його думку, не коректна.

У п’ятницю, в день запланованого мітингу опозиції в Єревані, влада вдалася до блокування доріг і громадського транспорту з передмість і околиць столиці. Зранку маса людей із сусідніх міст Чаренцавана й Абов’яна не змогла добратися до столиці.

«Зранку студені і люди, котрі працюють в Єревані, не змогли дістатися до столиці. Транспорт, маршрутки не ходять. У багатьох студентів екзамени. Навіть на таксі багато не змогли доїхати: дівчат пускали, а хлопців – ні. Якщо він (Сарґсян) президент Вірменії, вибраний народом, то хай він не боїться і відкриє дороги», – сказала Радіо Свобода одна жителька Чаренцавана.

Інша громадянка, з Абов’яна, теж скаржиться: «Транспорт не ходить сьогодні. Я нічого не знаю про мітинг, мені потрібно негайно до лікарні».

У цей час лідери опозиції, серед них і колишній президент Вірмені Левон Тер-Петросян, таки зібрали мітинг біля Матенадарану. Влада зосередила тут великі сили поліції і погрожувала застосувати силу. Але, отримавши запевнення, що мітинг буде мирний, вона врешті зняла кордони поліційних спецзагонів.

Президент хоче демократичних реформ

Перший після президентських виборів мітинг опозиції у Єревані на початку березня був розігнаний владою, а внаслідок безладу загинуло десять осіб і понад 250 були поранені.

Саме про це йдеться і в інтерв’ю президента Сержа Сарґсяна для Радіо Свобода – про необхідність «довготривалих реформ, які стануть відповіддю на невдоволення, яке виявилося після нещодавніх виборів, та гарантують свободу народові Вірменії».

Чи переможе в цій країні демократія, як обіцяє Радіо Свобода президент Серж Сарґсян, покаже найближчий час. Уже наступного тижня Рада Європи має обговорювати питання щодо політичної ситуації у цій кавказькій країні.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG