Свій рейтинг журнал «Форен Полісі» (тобто «Закордонна Політика», складає вже багато років, але цього року його редакторів чекав сюрприз. Читачі журналу з усього світу, які могли запропонувати кандидатуру та проголосувати за неї протягом місяця на сайті журналу, вибрали переважно мусульманських вчених, політиків, громадських діячів та письменників. У голосуванні взяло участь рекордних півмільйона осіб.
Найбільше голосів набрав турецький релігійний лідер Феттулах Ґюлен, якого в його рідній країні одночасно шанують і сварять. Його вчення про помірковані ісламські принципи має мільйони послідовників по цілому світу, але в самій Туреччині в ньому вбачають загрозу світському устрою держави. Тож Ґюленові довелося покинути країну і переселитися до Сполучених Штатів.
Ще один турецький інтелектуал зі списку найвпливовіших – письменник Орхан Памук, чиї книжки про складні стосунки його країни з релігією, демократією та сучасним світом дали йому світове визнання та обернулися проблемами з владою. Нобелівський лауреат з літератури ледь не потрапив до в’язниці через свої погляди на вірменський геноцид та долю курдів у Туреччині. Турецька Феміда розцінила їх як образливі для турецької ідентичності. Тож тепер він також живе в Сполучених Штатах та викладає в Колумбійському університеті.
Серед інших мусульманських інтелектуалів, фінансист Мугаммад Юнус, який також отримав Нобелівську премію за ідею мікрофінансування, що допомогла боротися з бідністю не лише в його рідній країні, Бангладеш, а здобула популярність у понад 100 країнах світу. Першим немусульманином у рейтингу є американський лінгвіст і політичний активіст Наум Хомський. Його критика американської зовнішньої політики та ліворадикальні ідеї зробили з нього суперечливу постать, але його наукові заслуги незаперечні. Адже він започаткував цілі галузі лінгвістичних досліджень.
А першим представником європейського континенту в списку Публічних інтелектуалів є британський історик Бернард Льюіс. Цікаво, що і він прославився, перш за все, дослідженнями Близького Сходу та мусульманських суспільств. Серед інших європейців, письменник і науковець, італієць Умберто Еко, шахіст та політичний діяч із Росії Гаррі Каспаров та ще один британець – біолог Річард Доукінс.
І все ж, чому серед публічних інтелектуалів вперше домінують мусульмани? Редактори журналу дають таку відповідь. «Публічні інтелектуали», кажуть вони, це люди, які вміють спілкуватись і доносити свої ідеї до широкої громадськості у різних частинах світу. Вони також знаходять шляхи для найбільш ефективних способів комунікації. Тож коли турецька щоденна газета «Заман», яка тісно пов’язана з переможцем рейтингу Фетуллахом Ґюленом, повідомила про проведення рейтингу, голоси на його підтримку посипалися як із мішка. Голосуючи за одного мусульманина, його прихильники проголосували і за інших.
(Прага – Київ)
Найбільше голосів набрав турецький релігійний лідер Феттулах Ґюлен, якого в його рідній країні одночасно шанують і сварять. Його вчення про помірковані ісламські принципи має мільйони послідовників по цілому світу, але в самій Туреччині в ньому вбачають загрозу світському устрою держави. Тож Ґюленові довелося покинути країну і переселитися до Сполучених Штатів.
Ще один турецький інтелектуал зі списку найвпливовіших – письменник Орхан Памук, чиї книжки про складні стосунки його країни з релігією, демократією та сучасним світом дали йому світове визнання та обернулися проблемами з владою. Нобелівський лауреат з літератури ледь не потрапив до в’язниці через свої погляди на вірменський геноцид та долю курдів у Туреччині. Турецька Феміда розцінила їх як образливі для турецької ідентичності. Тож тепер він також живе в Сполучених Штатах та викладає в Колумбійському університеті.
Серед інших мусульманських інтелектуалів, фінансист Мугаммад Юнус, який також отримав Нобелівську премію за ідею мікрофінансування, що допомогла боротися з бідністю не лише в його рідній країні, Бангладеш, а здобула популярність у понад 100 країнах світу. Першим немусульманином у рейтингу є американський лінгвіст і політичний активіст Наум Хомський. Його критика американської зовнішньої політики та ліворадикальні ідеї зробили з нього суперечливу постать, але його наукові заслуги незаперечні. Адже він започаткував цілі галузі лінгвістичних досліджень.
А першим представником європейського континенту в списку Публічних інтелектуалів є британський історик Бернард Льюіс. Цікаво, що і він прославився, перш за все, дослідженнями Близького Сходу та мусульманських суспільств. Серед інших європейців, письменник і науковець, італієць Умберто Еко, шахіст та політичний діяч із Росії Гаррі Каспаров та ще один британець – біолог Річард Доукінс.
І все ж, чому серед публічних інтелектуалів вперше домінують мусульмани? Редактори журналу дають таку відповідь. «Публічні інтелектуали», кажуть вони, це люди, які вміють спілкуватись і доносити свої ідеї до широкої громадськості у різних частинах світу. Вони також знаходять шляхи для найбільш ефективних способів комунікації. Тож коли турецька щоденна газета «Заман», яка тісно пов’язана з переможцем рейтингу Фетуллахом Ґюленом, повідомила про проведення рейтингу, голоси на його підтримку посипалися як із мішка. Голосуючи за одного мусульманина, його прихильники проголосували і за інших.
(Прага – Київ)
