Столиця землі Штирія Ґрац – місто, де рівень життя є одним з найвищих у Європі. Вулиці старого міста досить плавно переходять на південь у сільську місцевість, вкриту виноградниками. Підіть туди – і ви потрапите до виноробської країни, яку називають Штирійською Тосканою за подібність до сонячного італійського регіону зі славнозвісним вином і золотим сонцем.
Назва міста походить від слов’янського слова «градець», що означає «маленька фортеця». Саме під назвою Ґрадец це місто й відоме в сусідній Словенії і, як переважно вважають, саме зі словенської мови й пішла його назва. Очевидно, у час заснування тут мешкало багато слов’ян, як, утім, і тепер. 1128 року поселення згадується під німецькою назвою Ґрац, а вже 1189 одержує статус міста.
Його фортеця, що до самого нашестя Наполеона височіла на більш як 100-метровій кручі в центрі міста, вважалася практично неприступною. Вона витримала всі штурми й облоги в своїй історії, проте військам француза була змушена здатися, коли Австрія програла війну. 1809 року за умовами мирного договору фортецю майже повністю знищили. Залишився лише нинішній символ міста – годинникова вежа, яку мешканці врятували від руйнації, заплативши Наполеонові великий викуп.
Ґрац має досить розслаблений спосіб життя, а завдяки 50 тисячам студентів, що вчаться в 4 університетах міста (а це що шостий мешканець Ґраца), нічне клубне й авангардистське художньо-артистичне життя є найбурхливішим у країні.
Слов’янський присмак Ґраца
Один із місцевих жителів каже Радіо Свобода, що, хоча Ґрац – австрійське місто, воно має, однак, певний «слов’янський присмак» – і це не лише через слов’янське походження назви.
«Коли ходите вулицями, то цілком вірогідно, що почуєте не лише німецьку мову, але і слов’янські мови сусідніх Словенії та Хорватії. Також, коли йдеться про місцеву їжу, слов’янський вплив досить відчутний. Майже скрізь можна замовити чевапи і плескавицю. Я вже не згадуватиму традиційну страву – ґебаніц, що є місцевою версією балканської гибаниці», – розповідає мешканець Ґраца.
А загалом, це дуже привабливе місто з чудовими парками, дахами з яскравої червоної черепиці та невеликою стрімкою річкою Мур, яку в сусідній Словенії називають Мурою і яка навпіл розтинає старе місто.
В архітектурному плані ренесансні дворики межують із бароковими палацами, а їхніми сусідами є суперавангардні будівлі мистецької галереї, зробленої британськими архітекторами Куком і Фурньє у вигляді чогось, що нагадує гігантського равлика космічної доби.
А знаєте, хто є найвідомішим уродженцем Ґраца? Це – колишня зірка Голівуду, а нині губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер, батько якого колись був місцевим поліцейським.
(Ґрац – Прага – Київ)
Назва міста походить від слов’янського слова «градець», що означає «маленька фортеця». Саме під назвою Ґрадец це місто й відоме в сусідній Словенії і, як переважно вважають, саме зі словенської мови й пішла його назва. Очевидно, у час заснування тут мешкало багато слов’ян, як, утім, і тепер. 1128 року поселення згадується під німецькою назвою Ґрац, а вже 1189 одержує статус міста.
Його фортеця, що до самого нашестя Наполеона височіла на більш як 100-метровій кручі в центрі міста, вважалася практично неприступною. Вона витримала всі штурми й облоги в своїй історії, проте військам француза була змушена здатися, коли Австрія програла війну. 1809 року за умовами мирного договору фортецю майже повністю знищили. Залишився лише нинішній символ міста – годинникова вежа, яку мешканці врятували від руйнації, заплативши Наполеонові великий викуп.
Ґрац має досить розслаблений спосіб життя, а завдяки 50 тисячам студентів, що вчаться в 4 університетах міста (а це що шостий мешканець Ґраца), нічне клубне й авангардистське художньо-артистичне життя є найбурхливішим у країні.
Слов’янський присмак Ґраца
Один із місцевих жителів каже Радіо Свобода, що, хоча Ґрац – австрійське місто, воно має, однак, певний «слов’янський присмак» – і це не лише через слов’янське походження назви.
«Коли ходите вулицями, то цілком вірогідно, що почуєте не лише німецьку мову, але і слов’янські мови сусідніх Словенії та Хорватії. Також, коли йдеться про місцеву їжу, слов’янський вплив досить відчутний. Майже скрізь можна замовити чевапи і плескавицю. Я вже не згадуватиму традиційну страву – ґебаніц, що є місцевою версією балканської гибаниці», – розповідає мешканець Ґраца.
А загалом, це дуже привабливе місто з чудовими парками, дахами з яскравої червоної черепиці та невеликою стрімкою річкою Мур, яку в сусідній Словенії називають Мурою і яка навпіл розтинає старе місто.
В архітектурному плані ренесансні дворики межують із бароковими палацами, а їхніми сусідами є суперавангардні будівлі мистецької галереї, зробленої британськими архітекторами Куком і Фурньє у вигляді чогось, що нагадує гігантського равлика космічної доби.
А знаєте, хто є найвідомішим уродженцем Ґраца? Це – колишня зірка Голівуду, а нині губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер, батько якого колись був місцевим поліцейським.
(Ґрац – Прага – Київ)
