Доступність посилання

ТОП новини

Президент Естонії пішов на протест проти слів російського політика


У минулі вихідні в Ханти-Мансійську в Росії відбувся V Всесвітній конгрес фінно-угорських народів, на якому зібрались представники цих народів – зокрема, з Росії, Фінляндії, Естонії та Угорщини. В рамках конгресу відбулась перша за 14 років зустріч президентів Естонії та Росії. Тоомас Хендрік Ільвес та Дмитро Медведєв заявили, що Росія і Естонія готові до відкритого і ділового діалогу. Однак виступ керівника комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Костянтина Косачова спровокував новий російсько-естонський дипломатичний скандал. Президент Естонії на знак протесту покинув залу засідань конгресу.

Всесвітній конгрес фінно-угорських народів зібрав у Ханти-Мансійську представників цих народів із метою обговорити можливості збереження та відродження мови й культури корінних уральських народів, а також активізувати розвиток співпраці фінно-угорських країн. Окрім делегацій із Естонії, Фінляндії та Угорщини, в Конгресі фінно-угорських народів узяли участь представники Ради Європи, ОБСЄ, ООН, ЮНЕСКО та Європарламенту.

У Ханти-Мансійську відбулася й перша за 14 років зустріч президентів Естонії та Росії. Тоомас Хендрік Ільвес та Дмитро Медведєв висловили впевненість, що особисті зустрічі президентів – найкращий шлях до взаєморозуміння.

«Ми рідко зустрічаємось, і з цим пов’язане існування значної кількості проблем, які накопичились у наших взаєминах», – сказав під час зустрічі Дмитро Медведєв.

«Дякую за надану можливість побувати тут. Ми покладаємо значні сподівання на участь у цьому конгресі. На мою думку, зараз найкращий час надати імпульс нашим відносинам. Нам багато чого слід зробити», – зі свого боку сказав Тоомас Хендрік Ільвес.

Однак конструктивний діалог естонського та російського президентів у рамках Конгресу фінно-угорських народів мав досить неочікуване продовження, який оглядачі вже називали фінно-угорським скандалом.

Російський депутат влаштував скандал

Голова комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Костянтин Косачов у своєму виступі на засіданні Форуму різко скритикував національну політику естонської влади, а також дії Європарламенту, який після того, як у 2005 році невідомі особи побили голову всеросійського громадського об’єднання марійців Володимира Козлова, звернувся до російської влади з вимогою терміново розслідувати інцидент та припинити дискримінацію марійців.

Російський депутат наголосив, що під час перенесення пам’ятника радянському воїнові в Таллінні були жорстоко побиті мешканці-росіяни, одна людина загинула, але на це Європарламент не висловив окремої реакції.

За словами Косачова, «Це чистої води політика. Росія, на відміну від нових держав на колишніх територіях нашої країни, не має потреби у спеціальній політиці щодо різних етносів. У нас немає проблеми з добросусідством людей різних національностей».

Саме так: зі слів депутата з Росії, нові післярадянські держави лежать на «колишніх територіях нашої країни».

У відповідь урядова естонська делегація на чолі з президентом країни демонстративно залишила залу засідань.

Присутні, зокрема фінська та угорська делегація, схвально сприйняли вчинок естонців. Через декілька хвилин залу засідань залишили також президенти Фінляндії та Угорщини.

В Естонії підтримують рішення свого президента

Естонські політики вважають, що рішення президента Томаса Хендріка Ільвеса залишити фінно-угорський конгрес на знак протесту проти виступу Косачова було вірним.

Член Комісії з закордонних справ Рійґікоґу (парламенту Естонії) Марко Міхкельсон наголосив: «Такі висловлювання, які ми почули від голови комітету з міжнародних справ Держдуми Росії Костянтина Косачова, інакше, як провокацію, не можна розцінювати».

Цю позицію поділяє і міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает.

«Можливо для члена Держдуми Косачова президент Росії не авторитет, якщо він висловився вже буквально після того, як президенти Естонії та Росії зустрілись та запевнили один одного, що сподіваються на адекватний діалог, а не на взаємні звинувачення», – додав голова естонського зовнішньополітичного відомства.

Перший Всесвітній фінно-угорський конгрес відбувся в Сиктивкарі у 1992 році. Наступні форуми проходили в Будапешті, Хельсінкі та Таллінні. Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес відвідав нині Всесвітній конгрес фінно-угорських народів уперше – на минулий конгрес у Саранську він не отримав запрошення.

(Рига – Прага – Київ)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG