Доступність посилання

ТОП новини
12 листопада 2019, Київ 07:37

Геополітична роль України на постсовєтському просторі. ГУАМ-валіза без ручки чи ефективний чинник впливу України?


Гості Вечірньої Свободи: політичний експерт Михайло Гончар та Євген Добряк, член парламентського Комітету у закордонних справах

Євген Добряк
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Роман Скрипін: Сьогодні йтиметься про ГУАМ. Якщо розшифрувати абревіатуру, то виходить: Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова.

Але сьогодні до грузинського Батумі президент Молдови не приїхав. Натомість надіслали чиновника не першого рангу, скажімо так.

Тим не менше, коли ми говоримо про ГУАМ, то завжди виникає питання: для чого ця організація була створена 1997 року? Статутні документи тоді підписували президент Кучма та прем’єр Пустовойтенко.

Питання, до них адресоване, лишається без відповіді, оскільки Валерій Павлович у нас на зв'язок сьогодні не виходить. Тим не менше можемо поговорити про те, чим і для чого сьогодні є ГУАМ, яку вона роль виконує і чи виконує взагалі?

Пане Євгене, Ви – член Комітету у закордонних справ і голова підкомітету з питань глобальної безпеки і міжнародного співробітництва.

Скажіть, на засіданнях комітету, якщо такі відбуваються, звичайно, чи фігурує така абревіатура, як ГУАМ? Чи обговорюють депутати на комітеті доцільність України перебування в цій організації, чи ставлять якусь мету перебування в цій організації?

Євген Добряк: Звичайно.

Я хотів би зазначити наступне. Не тільки на засіданнях комітету і під час закордонних візитів наших від комітету до країн… До Молдови наш останній візит був, який очолював голова комітету О.Г.Білорус.

Я Вам скажу так. Що таке ГУАМ? ГУАМ – це організація за демократію і розвиток, яка об’єднує демократичні держави. Якщо ми подивимося Ялтинську хартію, яка була підписана в 2001 році, основні пріоритети створення цього об’єднання цих країн були в першу чергу, по-перше, подолання російської енергетичної та транспортної монополії, а по-друге, це угода про створення вільної торгівлі. Тобто, це початкові моменти, які сприяли створенню цього об’єднання.

Тут Ви зачепили дуже цікаве питання перед тим, як взагалі розпочати розмову стосовно ГУАМ, стосовно геополітичного розташування України і його впливу на Східну Європу і взагалі на Європу.

Ми знаємо, що Україна є геополітичний, геостратегічний центр Європи. Вона знаходиться на перетині трьох трансцивілізаційних просторів: європейського, азійського і сюди долучається ісламський. І в цьому плані Україна відіграє дуже суттєву роль.

Тому участь України в ГУАМ… І взагалі об’єднання це, яке існує, дуже важливе і для економічної енергетичної безпеки…

Роман Скрипін: Я дякую, пане Євгене, за урок географії.

В чому воно важливе? Ви поясність простими тезами.

Євген Добряк: Я ж зараз говорю.

Прості тези. Перша - це економічна енергетична безпека і Європи, і України. Це перше і головне. І друге – це вихід з поля домінування геополітичного РФ і інших гравців на геополітичному просторі.

Роман Скрипін: Дивіться, постійно підкреслюють всі учасники зустрічі на найвищому рівні в межах ГУАМ про те, що ця організація не скерована проти Росії. Тим не менше Ви говорите постійно про вихід з підросійського впливу.

Євген Добряк: Ні, я ж про що і кажу, що вихід з впливу ми повинні… Ми – незалежна держава, ми – центральноєвропейська держава, ми маємо дуже високий потенціал.

Євген Добряк: Якщо згадати ССР, то ми займали перше місце по ВВП, на другому була Росія, на третьому Казахстан.
Якщо зараз згадати ССР, то ми займали перше місце по ВВП, на другому була Росія, на третьому Казахстан. І ми лідирували по таких параметрах, як металургія, військово-промисловий комплекс…

Роман Скрипін: Це було. На сьогоднішній день так не є, правда ж?

Євген Добряк: Але ми повинні до цього прагнути.

Роман Скрипін: Через ГУАМ, Ви маєте на увазі?

Євген Добряк: ГУАМ – це є та структура, яка може забезпечити тим країнам, які входять туди, а також ЄС: економічну, енергетичну безпеку.
Євген Добряк:
ГУАМ – це одна з форм, в яких Україна є практично лідером. І ГУАМ – це є та структура, яка може забезпечити тим країнам, які входять туди, а також ЄС те, що я сказав: економічну, енергетичну безпеку.

Роман Скрипін: Вам не здається, що лідерство України, про яке Ви згадали, починає дратувати колег по організації, зокрема, можливо, й Молдову, якщо вона так ставиться прохолодно до організації?

Євген Добряк: Я Вам скажу, що в Молдови зовсім інші проблеми. Там є проблема Придністров’я в першу чергу, яка дуже суттєво впливає взагалі на геополітику цієї країни. Це перше. З другого боку, це вплив Румунії також дуже суттєво впливає на її геополітику. Тому тут…

Коли ми були під час останнього візиту в Молдові, я Вам відверто скажу, що вони дуже позитивно ставилися до України як лідера і підтримували це. При тому ми мали зустрічі і на самому високому рівні: зі спікером молдовського парламенту, з прем’єр-міністром, з депутатами молдовського парламенту і так далі.

Тобто, в них зовсім інші проблеми. І вони, якщо б не було цих проблем, які їх оточують, достатньо повноцінно брали б участь і мали б достатньо серйозний механізм для реалізації захисту своїх національних інтересів.

Роман Скрипін: Дивіться, в Грузії теж є територіальні проблеми. Фактично конфлікт з Росією довкола Абхазії та Південної Осетії. Тим не менше грузинський лідер дозволяє собі формувати коло нових друзів Грузії, які приїхали на цей саміт ГУАМ до Батумі. Це представники 25 країн і європейські лідери, в тому числі президенти Польщі, Литви…

Ніщо не заважає Саакашвілі використовувати ГУАМ в цьому випадку як позитивний приклад його зовнішньополітичної діяльності.


Євген Добряк: Я Вам можу сказати, що на сьогоднішній день є дуже суттєві моменти. Якщо ми візьмемо Молдову, то частина Придністров’я складала основну частину промислового потенціалу МРСР. І зараз цей шматок відокремлений. Тому в принципі дуже складна у них внутрішньо-економічна ситуація.

Якщо ж брати Грузію, то я вважаю, що президент Саакашвілі все-таки більш жорстко ставить ці позиції в плані захисту національних інтересів своєї держави. Тому і така позиція у нього є.

Роман Скрипін: Пане Михайло, елементарне ж питання: ГУАМ – це «валіза без ручки» чи ефективний чинник впливу України? Ми так сьогодні поставили питання.

Можливо, треба було б додати: ГУАМ – це енергетичний важіль в руках України чи його відсутність?


Михайло Гончар: Україна мала б бути лідером ГУАМ, але фактично вона ніколи таку лідерську роль не відігравала.
Михайло Гончар:
Я почав би, напевне, з того, що вже прозвучало у вас щодо питання лідерства. Формально так, Україна мала б бути лідером ГУАМ, але фактично вона ніколи таку лідерську роль не відігравала. Саме цим пояснюється і те, що ГУАМ, як Ви висловилися, може виявитися «валізою без ручки».
Але насправді, виходячи з глибинних інтересів, стратегічних намірів цих країн-четвірки ГУАМ насправді той факт, що ГУАМ існує вже понад 10 років, якраз і підтверджує те, що є збіжність підходів стратегічних інтересів, міняються керівники, міняються лідери, але альянс зберігається.

Інша справа - яка його ефективність? Це вже залежить від політичної волі того чи іншого керівництва, яке перебуває при владі в тій чи іншій країні.

Кістяк ГУАМ – це тріада: Азербайджан, Грузія, Україна. Тобто, це якраз той енерготранзитний шлях для нових енергоресурсних потоків зі Сходу на Захід з використанням як існуючої інфраструктури, так і новостворюваної. В чому, напевне, запорука ще майбутнього успіху ГУАМ.

Але безперечно, якщо не будуть реалізовуватися серйозні проекти в рамках ГУАМ, то рано чи пізно ця організація трансформується, і можуть розвинутися інші вектори, там з’являться інші букви, а якісь букви з абревіатури зникнуть.

Роман Скрипін: Зрозуміло.

Все ж таки енергетичний чинник чи є найважливішим для цієї організації, це, скажімо так, об’єднуючий, єдиний чинник для цих країн чи ні?


Михайло Гончар:
Не єдиний. Безперечно він об’єднуючий, поза всяким сумнівом, але не єдиний.

Я нагадаю трошки історію. На чому, власне, виник ГУАМ в 1997 році в жовтні місяці? Це було якраз пов’язано з питанням забезпечення чи відновлення територіальної цілісності трьох країн: Грузії з її абхазькою проблематикою, Азербайджану з карабаською проблематикою, Молдови з придністровською.

Україна на той час вже подолала кризові явища в Криму і якраз явилася взірцем врегулювання проблемних, конфліктних ситуацій. Але разом з тим зберігалися певні ризики.

І враховуючи те, що в трьох з чотирьох країн ГУАМ якраз проблемні ситуації були спровоковані зовнішніми силами, то це і передбачило згуртування цих країн.

Але сама концепція ГУАМ з самого початку передбачала якраз тісну співпрацю в такому геоекономічному форматі: Центральна Азія, Південний Кавказ, Україна.

Роман Скрипін: Пане Михайле, чому не знаходить певного позитивного або якогось дієвого відгуку і постійна ініціатива України створити єдиний енергетичний простір?


Про це говорили на Енергетичному саміті в Києві. Про це говорить Президент Ющенко знову в Грузії, в Батумі.

Тим не менше таке враження, що Україна стукає на сьогоднішній день в якісь напівзачинені двері насправді.


Михайло Гончар:
Я б так не сказав би.

Роман Скрипін: Скажіть по-іншому.

Михайло Гончар: По-перше, тут питання полягає в тому, чи завжди Україна була послідовною в своїх діях. Бо можна декларувати правильні абсолютно програми, цілі, але практика може бути абсолютно іншою.

Ну, яскравий приклад – той же самий проект «Одеса-Броди». В 2003-2004 роках Азербайджан розглядав своє приєднання до цього проекту.

Але в 2004 році уряд України за кілька місяців поміняв своє рішення щодо європейського використання нафтопроводу на протилежне, щодо реверсного використання. Відповідно Азербайджан відразу зайняв дуже обережну позицію. І не раз це підкреслювалося азербайджанською стороною.

І в цьому контексті те, що було продекларовано в Києві в травні цього року, тобто концепція створення каспійського чорноморсько-балтійського енерготранзитного простору, то тепер наші партнери це, не декларуючи публічно, кожен пропускає через свій такий внутрішній фільтр, наскільки Україна виявиться послідовною у своїх діях і чи не зміниться її позиція зі зміною тих чи інших лідерів в країні…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
XS
SM
MD
LG