Леся Бакалець
Земля одна, господарів декілька: під Києвом на одну і ту саму ділянку чорноземів претендують два або більше власників. Причому часом один не знає про існування іншого. Надвисокі ціни за гектар та недосконале українське законодавство дозволяють квітнути земельному рейдерству. Цього разу потерпіли три села у Київській області та археологічна пам’ятка Змієві вали.
Про те, що 100 гектарів землі районові вже не належать, у Києво-Святошинській райдержадміністрації дізналися випадково: на руки потрапили державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.
У них написано, що землі в межах сіл Лісники, Ходосівка і Хотів тепер мають нового власника – сільськогосподарське товариство «Агрокомбінат «Хотівський».
Є і начебто «законна» підстава зміни господаря – рішення Франківського районного суду Львова від 25 лютого 2005 року.
Яке, як переконують у юридичному відділі Києво-Святошинської райдержадміністрації, до земель сіл не має жодного стосунку. До того ж у держактах відсутній підпис голови Києво-Святошинської РДА, а цільове призначення ділянок не відповідає законодавчо встановленим.
Голови сільрад переконують: сільську землю вже продали
Голови трьох сіл б’ють на сполох – кажуть, є інформація, що земля села вже перепродана фізичним особам. За словами депутата Києво-Святошинської районної ради Миколи Глушка, неможливо навіть точно сказати, скільки вже земель у села незаконно забрали.
«Ми до кінця не знаємо, які землі вилучено, тому що всіх актів на землю ми не бачили. І цілком можливо, що земель запасу в Ходосівській сільській раді вже немає. Достатньо сказати, що така об орудка, за такими дуже приблизними підрахунками, коштує 100–150 мільйонів доларів», – скаржиться районний депутат.
Окрім селян, може потерпіти і археологічна пам’ятка Змієві вали – залишки системи давніх оборонних укріплень. Вони також лежать в межах Києво-Святошинського району і можуть потрапити у приватну власність.
Рейдерські захоплення земель під Києвом уже нікого не дивують
Такі випадки рейдерського захоплення земель під Києвом сьогодні на кожному кроці. За словами експерта з земельних питань Андрія Мартина, стати власником золотих гектарів можна за простою схемою.
«На підставі, скажімо, липових судових рішень видаються державні акти на право власності на землю, на ту землю, яка вже комусь належить. Після того протягом декількох місяців два-три рази здійснюється перепродаж цієї земельної ділянки, і потім вже важко довести зворотнє», – попереджає експерт.
Андрій Мартин застерігає: найперше рейдери звертають увагу на порожні земельні ділянки. Тобто, якщо власник нічого на гектарах не будує, не вирощує і навідується подивитися на ділянку раз на рік, – це сигнал для рейдерів: можна переоформлювати землю на себе.
Довести, що рейдер – незаконний власник земельної ділянки, практично неможливо
І в такому разі прогнози песимістичні: якщо вже певні особи зазіхнули на землю, довести, що вона їм не належить, складно, каже Андрій Мартин. Тут доведеться оскаржувати численні рішення судів, усі угоди, на підставі яких ця земля була перепродана декілька разів.
Невтішну статистику наводять і у Міністерстві внутрішніх справ. За словами начальника департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Леоніда Скалозуба, за останні півтора року у сфері земельних відносин в Україні викрито злочинів більше, ніж за попередні 5 років.
«1400 фактів правопорушень зафіксовано вже за 5 місяців цього року. В незаконному обігу перебувало 19 тисяч гектарів землі – це, за попередніми, наймінімальнішими, оцінками, 869 мільйонів. гривень вартість цієї землі», – каже представник МВС.
Але земельний безлад в Україні і не думає зупинятись. Досі не сформований земельний кадастр, тобто дорогі гектари на офіційному рівні не пораховані і не впорядковані.
(Київ – Прага)
Земля одна, господарів декілька: під Києвом на одну і ту саму ділянку чорноземів претендують два або більше власників. Причому часом один не знає про існування іншого. Надвисокі ціни за гектар та недосконале українське законодавство дозволяють квітнути земельному рейдерству. Цього разу потерпіли три села у Київській області та археологічна пам’ятка Змієві вали.
Про те, що 100 гектарів землі районові вже не належать, у Києво-Святошинській райдержадміністрації дізналися випадково: на руки потрапили державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.
У них написано, що землі в межах сіл Лісники, Ходосівка і Хотів тепер мають нового власника – сільськогосподарське товариство «Агрокомбінат «Хотівський».
Є і начебто «законна» підстава зміни господаря – рішення Франківського районного суду Львова від 25 лютого 2005 року.
Яке, як переконують у юридичному відділі Києво-Святошинської райдержадміністрації, до земель сіл не має жодного стосунку. До того ж у держактах відсутній підпис голови Києво-Святошинської РДА, а цільове призначення ділянок не відповідає законодавчо встановленим.
Голови сільрад переконують: сільську землю вже продали
Голови трьох сіл б’ють на сполох – кажуть, є інформація, що земля села вже перепродана фізичним особам. За словами депутата Києво-Святошинської районної ради Миколи Глушка, неможливо навіть точно сказати, скільки вже земель у села незаконно забрали.
«Ми до кінця не знаємо, які землі вилучено, тому що всіх актів на землю ми не бачили. І цілком можливо, що земель запасу в Ходосівській сільській раді вже немає. Достатньо сказати, що така об орудка, за такими дуже приблизними підрахунками, коштує 100–150 мільйонів доларів», – скаржиться районний депутат.
Окрім селян, може потерпіти і археологічна пам’ятка Змієві вали – залишки системи давніх оборонних укріплень. Вони також лежать в межах Києво-Святошинського району і можуть потрапити у приватну власність.
Рейдерські захоплення земель під Києвом уже нікого не дивують
Такі випадки рейдерського захоплення земель під Києвом сьогодні на кожному кроці. За словами експерта з земельних питань Андрія Мартина, стати власником золотих гектарів можна за простою схемою.
«На підставі, скажімо, липових судових рішень видаються державні акти на право власності на землю, на ту землю, яка вже комусь належить. Після того протягом декількох місяців два-три рази здійснюється перепродаж цієї земельної ділянки, і потім вже важко довести зворотнє», – попереджає експерт.
Андрій Мартин застерігає: найперше рейдери звертають увагу на порожні земельні ділянки. Тобто, якщо власник нічого на гектарах не будує, не вирощує і навідується подивитися на ділянку раз на рік, – це сигнал для рейдерів: можна переоформлювати землю на себе.
Довести, що рейдер – незаконний власник земельної ділянки, практично неможливо
І в такому разі прогнози песимістичні: якщо вже певні особи зазіхнули на землю, довести, що вона їм не належить, складно, каже Андрій Мартин. Тут доведеться оскаржувати численні рішення судів, усі угоди, на підставі яких ця земля була перепродана декілька разів.
Невтішну статистику наводять і у Міністерстві внутрішніх справ. За словами начальника департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Леоніда Скалозуба, за останні півтора року у сфері земельних відносин в Україні викрито злочинів більше, ніж за попередні 5 років.
«1400 фактів правопорушень зафіксовано вже за 5 місяців цього року. В незаконному обігу перебувало 19 тисяч гектарів землі – це, за попередніми, наймінімальнішими, оцінками, 869 мільйонів. гривень вартість цієї землі», – каже представник МВС.
Але земельний безлад в Україні і не думає зупинятись. Досі не сформований земельний кадастр, тобто дорогі гектари на офіційному рівні не пораховані і не впорядковані.
(Київ – Прага)
