Доступність посилання

ТОП новини

Чорногорці заговорили російською. Через кого чи через що?


Перлина балканського туризму Чорногорія вже давно є улюбленим місцем відпустки для вихідців із колишнього СРСР. Причин чимало: недалеко – доїхати можна й автобусом; відпочинок набагато дешевший, ніж у Криму, а умови комфортніші; сервіс взагалі не порівняти! Словом, справжній рай! А зараз ще й мова знайома – російською тебе зустрічають і обслуговують. Цього року у місцевому Університеті на російську мову зголосилося в 10 разів більше охочих, ніж на будь-яку іншу мову. Що ж робить російську такою популярною мовою в Чорногорії?

Міліца – студентка Чорногорського університету – на запитання, чому вона вирішила вивчати російську мову, відповіла: «Мене переконували, що це хибна справа, але я залишилася при своєму рішенні, бо вважала, що це має перспективу, а зараз у цьому переконалася, звичайно не зважаючи на великий наплив росіян до наc».

Про наплив росіян до Чорногорії говорять не тільки маси туристів, а й назви готелів та кафе, оголошення про купівлю нерухомості. Це нічого, що західні туристи морщать ніс від золотих кітчових прикрас на 5-зіркових готелях із російськими власниками – все ж місцеві чиновники не вбачають у цьому жодної небезпеки.

Член Приватизаційної ради Предраґ Бошковіч зазначає: «Російські інвестиції у Чорногорії не можна порівняти з тим, якою є російська присутність не тільки в балканському регіоні, а й в інших країнах Європи і світу, адже зараз чи не найбільше грошей (через зростання цін на нафту і нафтові продукти) знаходиться якраз в Росії, і вони той свій капітал намагаються перекинути за кордон. Такою привабливою інвестиційною адресою є Чорногорія, та й не тільки для росіян. Ми в цьому не бачимо ніякої небезпеки російського впливу, навпаки, Чорногорія мала би робити все, що від неї залежить, аби далі привертати увагу іноземних інвесторів, а між ними – й російських».

Інший чиновник, Петар Івановіч, директор державної агенції, що відповідає за інвестиції, розповів Радіо Свобода про ті російські компанії, які вже встигли заволодіти чорногорським ринком.

«Я з точністю можу сказати, що у Чорногорії присутній найбільший світовий виробник алюмінію в світі. Це «Русал», який об’єднався із «Ґленкором» (Glencore), та «Суалом». І це є найбільша приватизація поки що. А якщо брати до уваги величезний вплив, який має виробництво алюмінію на структуру експорту, стає зрозумілим, наскільки присутність російського інвестора тут є важливою», –зазначив Петар Івановіч.

Попит на місцевих «знавців російської» досить високий

Завідувач кафедри російського факультету в місті Нікшич Драґан Копровіца каже, що всі без винятку студенти, які отримують дипломи після навчання на російському факультеті, знаходять працю.

«Це, можливо, межує з чистою фантастикою нині в Чорногорії, що якесь навчання закінчується і відразу ж знаходиться праця. Але – це реальність у Чорногорії. Немає жодного з наших студентів, які б не працювали десь у російських фірмах у Чорногорії – від комбінату «Алюміній», особливо на узбережжі і так далі», – зауважив Драґан Копровіца.

За його словами, російські компанії зацікавлені у перекладачах, а місцеві – у курсах вивчення російської мови, і навіть часто доводиться казати, що «практично наразі не маємо жодного дипломованого студента, який є вільний. Як виглядає, треба вивчати російську».

Студентка російського факультету Славіца розповідає, що
«російська – страшенно важка мова для вивчення; те, що кажуть, мовляв, перекрути сербську і отримаєш російську – звичайно, це чиста дурниця!» «Одного часу був тренд тотального забуття російської мови, її викидали зі шкільних програм. Зараз, через те, що такий наплив росіян у Чорногорію – гадаю, і в майбутньому будемо мати велику перспективу», – каже Славіца.

Чи буде Чорногорія й далі місцем відпочинку для пересічних туристів, чи ж перетвориться на «адріатичну рубльовку» для російських багатіїв, на яких працюватимуть дипломовані перекладачі? За відповіддю можна з’їздити до Карлових Вар у Чехії, котрі, як жартують, «колись були чеським містом», а нині цей курорт став «російськомовним».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG