Безглузді витрати?
На охорону здоров’я загалом виділили минулого року 24 мільярди гривень (удвічі більше, ніж 4 роки тому). І значна частка цієї суми пішла саме на недешеве імпортне устаткування. Таку статистику навів Радіо «Свобода» голова Нацради з питань охорони здоров’я населення, радник Президента України Микола Поліщук. При цьому, якщо три-чотири роки тому до половини свого обладнання медичні заклади України закуповували у вітчизняних виробників, торік ця частка становила лише 12 %. І це при тому, що українські виробники здатні запропонувати якісну апаратуру, стверджує пан Поліщук. Така ситуація, коли іноземним приладам надаються переваги, погано відбивається на вітчизняних виробниках. До того ж іноземне обладнання часто простоює, бо не виконуються вчасні поставки, не готують робочі місця та кадри.
Щоб ефективніше витрачати кошті й купувати якісне устаткування, яке не простоюватиме, потрібна краща координація роботи у цій сфері, запевняє радник Президента. «Треба навести порядок, щоб політика в охороні здоров’я вироблялася одним відомством, щоб закупівлі контролювалися одним органом. Потрібен орган, який би міг чітко планувати закупівлі дорого обладнання, визначати пріоритети. Також обов’язково потрібно виділяти кошти в бюджеті на післягарантійний ремонт обладнання. Зараз обладнання на понад 200 мільйонів гривень стоїть і не працює».
Хто ж зараз має право закуповувати імпортну медичну апаратуру? Як зазначає член парламентського комітету з питань охорони здоров’я, теж колишній глава Мінздоров’я Юрій Гайдаєв, це робить і саме міністерство, і установи на місцях, і приватні фірми. На рівні Міністерства спочатку отримують заявки з регіонів, оголошують конкурс. Потім обладнання закуповують за результатами тендера.
Заступник міністра охорони здоров’я Зіновій Митник констатує: складнощі з використанням імпортного обладнання є. Але не все так погано. Не працює десь 30% тої апаратури, що закупили минулого року. Є державні програми, в них передбачено, яка техніка (за тендерами) закуповується.
Лікар однієї зі столичних поліклінік Ірина підтверджує – випадки, коли дорога з будь якої точки зору апаратура або простоює, або її не можна відремонтувати не поодинокі. Подібні ситуації бувають з приладдям для електрокардіографії, апаратурою для ультразвукового дослідження. Не вистачає деталей, немає датчиків, запчастин. «Все це апаратура імпортна, досить дорога, коли щось ламається , то, буває, не працює все тижнями й місяцями».
Яке обладнання в регіонах?
Тим часом від збору до збору коштів на обладнання працюють рівненські медичні установи. Втім, і лікарі, і їхні пацієнти переконані: для того, щоб забезпечити усім землякам конституційне право на медичну допомогу, необхідна стабільна державна підтримка.
Сепаратор крові та інфузори для її переливання, штучні нирки для пацієнтів рівненської дитячої лікарні – все це за останній рік подароване дитячій лікарні благодійниками, у тому числі закордонними. Разом з тим, близько десятка акцій, пов’язаних з допомогою медичним закладам, зініціювали й провели самі рівняни. Більшість ініціатив стосується допомоги хворим дітям. Кошти збирали на апарат для ультразвукової діагностики черевної порожнини, мікроскопа для діагностування вад зору у дітей, на допомогу дітям хворим на лейкемію, і вже вдруге за рік – на апаратуру для недоношених малюків. Буквально днями рівненські волонтери започаткували акцію «Подих життя» - вони прагнуть зібрати 100 тисяч гривень для купівлі дихального апарату для новонароджених у рівненський пологовий будинок. Поки що в будинку працюють тільки два стареньких дихальних апарати. У той же час Указ Президента зобов’язує медиків вважати дитиною плід з 25-и тижнів вагітності, наголошує головний лікар закладу Ганна Чайка. «Пологові будинки й реанімації обласних лікарень не були готові до того, щоб виходжувати таких дітей. Кваліфікація і знання фахівців дозволяють надавати допомогу таким діткам, але немає абсолютно апаратури. Ці діти потребують особливих умов виходжування й особливої апаратури – і кювезів, і підтримки дихання, і для того, щоб харчувати дітей сумішшю для парентерального харчування – нічого цього немає, на жаль…»
Разом з тим, лікарі і батьки в один голос стверджують: те, що ще десять років тому було неможливим, нині стає реальністю за умови присутності в медичній установі сучасної апаратури. Рівень виходжуваності недоношених малюків, яких привозять з районів до відділення реанімації обласної дитячої лікарні, суттєво зріс саме завдяки появі в останні роки сучасної апаратури, розповів головний лікар установи Віталій Бойко. В лікарні є 6 нових апаратів штучної вентиляції легень новонароджених, які закуплені впродовж 2006-2007 років (кошти виділені МОЗ і обласним управлінням охорони здоров’я, а один з найкращих апаратів подарував Фонд Катерини Ющенко «Україна-3000»). Однак, за словами головного лікаря установи, техніки все ж не вистачає. «3 апарати – стареньких, які врятували не одну тисячу дітей. Але, враховуючи, що в нас відділення на 12 ліжок, а в нас всього є аж 9 таких апаратів… То нам треба ще як мінімум три-чотири. А той 5, адже іноді вони виходять з ладу. Кювезів не вистачає… Якщо один хороший кювез – інкубатор - коштує близько ста тисяч гривень, то дихальний апарат – до двохсот…» Рішення про допомогу медичним закладам у закупівлі подібного обладнання обіцяють провести депутати на найближчій сесії.
У Львові ж 5 років тягнулася історія зі закупівлею комп’ютерного томографа для шпиталю швидкої допомоги. Заговорили про необхідність його придбання після того, як помер Ігор Білозір. Коли жорстоко побитого хуліганами композитора привезли до цього шпиталю, з’ясувалося, що лікарям бракує якісної апаратури. Зрештою томограф таки придбали.
Міському бюджету прилад обійшовся у 2 мільйони 700 тисяч гривень. Фахівці заявляли , що томограф належить до найновішого покоління комп’ютерних томографів. За хвилину на ньому можна обстежити будь-яку ділянку людського тіла, що значно полегшує лікарям проведення операції.
Однак певний час томограф не працював, допоки його належно не встановили. Часто пацієнтам доводиться чути і нині, що томограф не працює. А причин кілька, починаючи від напруги електропостачання і невчасної заміни рентгенівської трубки. А ще, каже начальник обласного управління охорони здоров’я Львівщини Ігор Герич, протягом дня лікарі обстежують велику кількість пацієнтів, і апарат працює без перерви. Нині медичні заклади Львівщини потребують на 70 % заміни усього обладнання.
Галина Похилевич є представником іноземної фірми – виробника медичного обладнання. «Централізовані закупівлі не мають ефекту якості і не враховують потреби на місцях». На її думку, зараз позиція місцевих керівників змінюється і вони зацікавлені купувати якісну апаратуру. Але велику частину обладнання закуповує Міністерство охорони здоров’я і доволі часто апаратура недоукомплектована.
Проте, нерідко саме від головного лікаря залежить, якої якості буде придбане медичне обладнання, як він зуміє «вибити» для шпиталю те, що найнеобхідніше. Ще однією проблемою є те, що часто в Україну постачають медичне обладнання, призначене для країн третього світу.
На охорону здоров’я загалом виділили минулого року 24 мільярди гривень (удвічі більше, ніж 4 роки тому). І значна частка цієї суми пішла саме на недешеве імпортне устаткування. Таку статистику навів Радіо «Свобода» голова Нацради з питань охорони здоров’я населення, радник Президента України Микола Поліщук. При цьому, якщо три-чотири роки тому до половини свого обладнання медичні заклади України закуповували у вітчизняних виробників, торік ця частка становила лише 12 %. І це при тому, що українські виробники здатні запропонувати якісну апаратуру, стверджує пан Поліщук. Така ситуація, коли іноземним приладам надаються переваги, погано відбивається на вітчизняних виробниках. До того ж іноземне обладнання часто простоює, бо не виконуються вчасні поставки, не готують робочі місця та кадри.
Щоб ефективніше витрачати кошті й купувати якісне устаткування, яке не простоюватиме, потрібна краща координація роботи у цій сфері, запевняє радник Президента. «Треба навести порядок, щоб політика в охороні здоров’я вироблялася одним відомством, щоб закупівлі контролювалися одним органом. Потрібен орган, який би міг чітко планувати закупівлі дорого обладнання, визначати пріоритети. Також обов’язково потрібно виділяти кошти в бюджеті на післягарантійний ремонт обладнання. Зараз обладнання на понад 200 мільйонів гривень стоїть і не працює».
Хто ж зараз має право закуповувати імпортну медичну апаратуру? Як зазначає член парламентського комітету з питань охорони здоров’я, теж колишній глава Мінздоров’я Юрій Гайдаєв, це робить і саме міністерство, і установи на місцях, і приватні фірми. На рівні Міністерства спочатку отримують заявки з регіонів, оголошують конкурс. Потім обладнання закуповують за результатами тендера.
Заступник міністра охорони здоров’я Зіновій Митник констатує: складнощі з використанням імпортного обладнання є. Але не все так погано. Не працює десь 30% тої апаратури, що закупили минулого року. Є державні програми, в них передбачено, яка техніка (за тендерами) закуповується.
Лікар однієї зі столичних поліклінік Ірина підтверджує – випадки, коли дорога з будь якої точки зору апаратура або простоює, або її не можна відремонтувати не поодинокі. Подібні ситуації бувають з приладдям для електрокардіографії, апаратурою для ультразвукового дослідження. Не вистачає деталей, немає датчиків, запчастин. «Все це апаратура імпортна, досить дорога, коли щось ламається , то, буває, не працює все тижнями й місяцями».
Яке обладнання в регіонах?
Тим часом від збору до збору коштів на обладнання працюють рівненські медичні установи. Втім, і лікарі, і їхні пацієнти переконані: для того, щоб забезпечити усім землякам конституційне право на медичну допомогу, необхідна стабільна державна підтримка.
Сепаратор крові та інфузори для її переливання, штучні нирки для пацієнтів рівненської дитячої лікарні – все це за останній рік подароване дитячій лікарні благодійниками, у тому числі закордонними. Разом з тим, близько десятка акцій, пов’язаних з допомогою медичним закладам, зініціювали й провели самі рівняни. Більшість ініціатив стосується допомоги хворим дітям. Кошти збирали на апарат для ультразвукової діагностики черевної порожнини, мікроскопа для діагностування вад зору у дітей, на допомогу дітям хворим на лейкемію, і вже вдруге за рік – на апаратуру для недоношених малюків. Буквально днями рівненські волонтери започаткували акцію «Подих життя» - вони прагнуть зібрати 100 тисяч гривень для купівлі дихального апарату для новонароджених у рівненський пологовий будинок. Поки що в будинку працюють тільки два стареньких дихальних апарати. У той же час Указ Президента зобов’язує медиків вважати дитиною плід з 25-и тижнів вагітності, наголошує головний лікар закладу Ганна Чайка. «Пологові будинки й реанімації обласних лікарень не були готові до того, щоб виходжувати таких дітей. Кваліфікація і знання фахівців дозволяють надавати допомогу таким діткам, але немає абсолютно апаратури. Ці діти потребують особливих умов виходжування й особливої апаратури – і кювезів, і підтримки дихання, і для того, щоб харчувати дітей сумішшю для парентерального харчування – нічого цього немає, на жаль…»
Разом з тим, лікарі і батьки в один голос стверджують: те, що ще десять років тому було неможливим, нині стає реальністю за умови присутності в медичній установі сучасної апаратури. Рівень виходжуваності недоношених малюків, яких привозять з районів до відділення реанімації обласної дитячої лікарні, суттєво зріс саме завдяки появі в останні роки сучасної апаратури, розповів головний лікар установи Віталій Бойко. В лікарні є 6 нових апаратів штучної вентиляції легень новонароджених, які закуплені впродовж 2006-2007 років (кошти виділені МОЗ і обласним управлінням охорони здоров’я, а один з найкращих апаратів подарував Фонд Катерини Ющенко «Україна-3000»). Однак, за словами головного лікаря установи, техніки все ж не вистачає. «3 апарати – стареньких, які врятували не одну тисячу дітей. Але, враховуючи, що в нас відділення на 12 ліжок, а в нас всього є аж 9 таких апаратів… То нам треба ще як мінімум три-чотири. А той 5, адже іноді вони виходять з ладу. Кювезів не вистачає… Якщо один хороший кювез – інкубатор - коштує близько ста тисяч гривень, то дихальний апарат – до двохсот…» Рішення про допомогу медичним закладам у закупівлі подібного обладнання обіцяють провести депутати на найближчій сесії.
У Львові ж 5 років тягнулася історія зі закупівлею комп’ютерного томографа для шпиталю швидкої допомоги. Заговорили про необхідність його придбання після того, як помер Ігор Білозір. Коли жорстоко побитого хуліганами композитора привезли до цього шпиталю, з’ясувалося, що лікарям бракує якісної апаратури. Зрештою томограф таки придбали.
Міському бюджету прилад обійшовся у 2 мільйони 700 тисяч гривень. Фахівці заявляли , що томограф належить до найновішого покоління комп’ютерних томографів. За хвилину на ньому можна обстежити будь-яку ділянку людського тіла, що значно полегшує лікарям проведення операції.
Однак певний час томограф не працював, допоки його належно не встановили. Часто пацієнтам доводиться чути і нині, що томограф не працює. А причин кілька, починаючи від напруги електропостачання і невчасної заміни рентгенівської трубки. А ще, каже начальник обласного управління охорони здоров’я Львівщини Ігор Герич, протягом дня лікарі обстежують велику кількість пацієнтів, і апарат працює без перерви. Нині медичні заклади Львівщини потребують на 70 % заміни усього обладнання.
Галина Похилевич є представником іноземної фірми – виробника медичного обладнання. «Централізовані закупівлі не мають ефекту якості і не враховують потреби на місцях». На її думку, зараз позиція місцевих керівників змінюється і вони зацікавлені купувати якісну апаратуру. Але велику частину обладнання закуповує Міністерство охорони здоров’я і доволі часто апаратура недоукомплектована.
Проте, нерідко саме від головного лікаря залежить, якої якості буде придбане медичне обладнання, як він зуміє «вибити» для шпиталю те, що найнеобхідніше. Ще однією проблемою є те, що часто в Україну постачають медичне обладнання, призначене для країн третього світу.
