Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 15:41

Дорогий коровай: Чому дорожчає хліб, а на ланах квітне ріпак. Доля аграрної України в СОТ


Гості Вечірньої Свободи: заступник міністра економіки Валерій П'ятницький; Президент національної сільськогосподарської палати України Михайло Гладій; Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко


Валерій П'ятницький, Михайло Гладій




















(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Роман Скрипін: Ми говоримо про хліб. Хліб в Україні дорожчає. Сумна новина. Особливо для тих, хто вираховує свій бюджет до копійки.

Втім, серед так званих заможних українців побільшало таких, котрі замислилися над здобутим статусом середнього класу особливо після ревальвації гривні, інфляційних процесів та цін на харчі у крамницях, які невпинно повзуть вгору…

Про ситуацію в Києві йдеться як дуже показову, оскільки повсюди в Україні ціни потихеньку, але невпинно зростають. Там на копійку, там на дві, іноді і стрімкіші бувають стрибки на ціни, власне, на хліб…

Та все ж хліб у Києві за збігом обставин був найдешевший, що виглядає дещо дивно, оскільки кияни – це досить заможна публіка, яка може собі дозволити не лише хліб за 1,20 грн., а й, можна говорити, за 3,20.

Очевидно, тут була гонитва за забезпеченням малозабезпечених прошарків населення доступним продуктом. Київ тут дійсно виглядав дуже показово.

Панове, скільки коштує хлібина в магазині сьогодні?

Валерій П’ятницький: Я думаю, що десь хлібина чорного хліба 1,65 грн. Десь так.

Роман Скрипін: Ви думаєте, чи Ви купуєте?

Валерій П’ятницький:
Я відверто скажу: я приходжу в супермаркет, беру необхідні мені продукти, плачу на касі і, відверто кажучи, навіть не перевіряю потім чек.

Роман Скрипін: Пане Гладій, скажіть, скільки коштує хлібина?

Михайло Гладій: Залежить від того, яка? Якщо брати чорний, соціальний…

Роман Скрипін: Ви купуєте який? За яку ціну?


Михайло Гладій: Тим займається більше дружина. Я знаю, що ми не купуємо дорогий хліб, тому що їмо більше чорний, а це до двох гривень.

Роман Скрипін: Ну, тепер він коштуватиме у Києві дорожче. 3,60 грн. складатиме ціна. Я вам відкрию таємницю. За розрахунками хлібних комбінатів.

Я вже не говорю про так званий комерційний хліб. Тобто, є приватні пекарні, які печуть хліб і по 11, і по 20 гривень за один буханець.

Скажіть, будь ласка, панове, якою є собівартість хлібини взагалі?


Михайло Гладій: Сьогодні вже з нового врожаю планується закупівля пшениці третього класу зернотрейдерами 1 300 грн. і Аграрним фондом 1250 грн.
Михайло Гладій: Дуже легко вирахувати собівартість хліба, якщо починати рахувати вартість зерна на ринку. Сьогодні, наприклад, вже з нового врожаю планується закупівля пшениці третього класу зернотрейдерами 1 300 грн. і Аграрним фондом 1250 грн.

Я вважаю, що собівартість хліба з нового врожаю, враховуючи затратні енергетичні ресурси, зарплату, інфляційні процеси, десь буде від 2,50 до 3 грн.

Роман Скрипін: А всі решта, ті, хто продає хліб дорожчий, то це спекулянти?

Михайло Гладій: Ні, я маю на увазі так званий соціальний хліб, бо це найдешевший хліб.

А всі інші хліби, звичайно, мають свої сорти хліба, вони будуть різні по ціні. Залежить від того, що вкладають у цей хліб.

Михайло Гладій: Собівартість хліба з нового врожаю, враховуючи затратні енергетичні ресурси, зарплату, інфляційні процеси, десь буде від 2,50 до 3 грн.
Якщо говорити сьогодні за ціну хліба, тобто чи це дорожчий хліб, справедливо чи ні, то ми повинні порахувати реальну ціну хліба, тобто реальні затрати. Якщо реальні затрати сьогодні і собівартість виглядають у тих розмірах, про які я сказав, то, звичайно, ми повинні знати, що на ринку дешевше хліб ніхто продавати не буде.

Валерій П’ятницький: Я знову ж таки, можливо, піду від таких же розрахунків. Можна сказати так, що на світовому ринку на Чикагській біржі вже на вересень ф’ючерні контракти йдуть по 325 доларів за тонну. То можна собі уявити, що при подорожчанні відповідних енергетичних ресурсів і так далі, тобто все це буде лягати в ціну хліба. Ці світові тенденції будуть відображатися і в нас.

Тому я повністю згоден з моїм колегою. Про ту собівартість, яка вже сказана, то це, очевидно, навіть мінімальна, вона буде ще зростати.

Роман Скрипін: Поясніть тоді мені, панове, чому в Україні дорожчає хліб?

Михайло Гладій: Раніше розглядали хліб не через призму економіки, все більше підмішували туди політичних поглядів… Хліб завжди був політикою.
Михайло Гладій: Якщо раніше розглядали хліб не з, так би мовити, точки зору економіки, через призму економіки, все більше підмішували туди політичних поглядів, хліб завжди був політикою.

Якщо вернутися навіть трошки дальше. За радянських часів 16 копійок – це так званий соціальний хліб, 20 копійок – це білий хліб. Весь час йшла дотація за рахунок нафтокарбованців радянських. І поки нафта трималася по ціні у світі досить дорого, то в СРСР це робили. Коли стався обвал, то ми знаємо, що сталося з цією імперією.

Це не основна причина, але одна з основних.

Михайло Гладій: В Києві, протягом 8 років, ще коли був Омельченко головою міста, весь час йшла боротьба за дешеве зерно, намагалися купувати зерно в держрезерві для того, щоб тримати на низьких цінах хліб для громадян Києва.
Сьогодні ми знаємо, що в Києві, наприклад, протягом 8 років, ще коли був Омельченко головою міста, весь час ішла боротьба за дешеве зерно, тобто намагалися купувати зерно в держрезерві для того, щоб тримати на низьких цінах хліб для громадян Києва.

З одного боку, це було похвально, тому що це йшла боротьба за соціально незахищених людей, які мали низьку ціну, а з другого боку, ми весь час стримували реальну ціну хліба.

Роман Скрипін: Але це популізм.

Михайло Гладій: Це повний популізм.

І сьогодні, Ви ж самі сказали, пане Романе, у нас є багаті люди, є середній прошарок і бідні. Чому всі користуються тими благами, якими повинні користуватися люди, які мають мінімальний споживчий кошик або живуть на мінімально споживчий кошик?

Роман Скрипін: Я зрозумів, до якого прошарку Ви належите, якщо Ви не знаєте, скільки коштує хлібина в магазині, якщо у вас цим займається дружина, а інший наш гість взагалі не знає цін і не дивиться на цінники.


Михайло Гладій: Пане Романе, якби я Вас запитав, то Ви б також не сказали, яка ціна. Тому що, як правило…

Роман Скрипін: Я якраз Вам сказав би. На жаль, Ви мене не запитали.

У нас є на зв’язку пан Козаченко. Пане Леоніде, скільки коштує сьогодні хлібина в магазині?


Леонід Козаченко: Дивлячись на те, яка? Якщо…

Роман Скрипін: Яку Ви купуєте. Скільки вона коштує?


Леонід Козаченко:
…то вона коштує в межах 2,20 - 2,50 грн.

Скажімо, та, яка контролюється державою, вона коштує від двох до трьох гривень.

Роман Скрипін: А Ви який купуєте хліб?

Леонід Козаченко:
Я купую хліб той, який хочу: або білий, або чорний…

Роман Скрипін: Або з висівкам. Я Вам підкажу.

Леонід Козаченко:
Але в більшості випадків це свіжий, гарячий, який трошки дорожчий.

Я мало їм хліба, але якщо їм, то люблю такий теплий, смачний хліб.

Роман Скрипін: А чому в Україні дорожчає хліб?

Леонід Козаченко: Чому дорожчає? А чому Ви старієте? Ви не задумувалися над цим?

Роман Скрипін: Я думаю, що цей процес відбувається паралельно з Вами. Я запитав про хліб.

Леонід Козаченко: На це є об’єктивні, реальні процеси.

Я сьогодні говорив, мене вже запитували, що давайте будемо тримати ціну на хліб і ніколи її не підвищувати. Я сказав: давайте ніколи не будемо старіти, будемо завжди молодими.

Відбуваються такі процеси в економіці, які не підвладні тому, що хтось хоче чи не хоче, вони є реальними, вони є глобальними, вони відбуваються по всьому світі, в тому числі.

Леонід Козаченко: Цінові чинники весь час зростають, ціна на енергоносії зростає, ціна на зерно зростає, вартість робочої сили зростає і все інше. Не може ж ціна на хліб залишатися на одному місці!
Ціна ж на хліб залежить від багатьох чинників. Цінові чинники весь час зростають, ціна на енергоносії зростає, ціна на зерно зростає, вартість робочої сили зростає і все інше. Не може ж ціна на хліб залишатися на одному місці!

Якщо вона залишається, то держава її повинна дотувати, робити це за рахунок свого бюджету, а не за рахунок кишені тих приватних підприємств, які вкладають свої кошти у цю сферу як у бізнес.

Роман Скрипін: Пане Козаченко, і ще одне питання.

Якою є собівартість однієї хлібини, соціально досяжного хліба, не того, який Ви купуєте, той, що гарячий, а той, що купують пенсіонери?


Леонід Козаченко: Собівартість приблизно така, яка на полиці магазину.

Сьогодні Ви знаєте, що уряд контролює рентабельність, і він в основному встановлює або ж нову рентабельність, або ж 5% рентабельність. Тому та ціна, яка на полиці магазину, вона є собівартістю.

Леонід Козаченко: Але в деяких випадках собівартість навіть вища, ніж ціна реалізації за рахунок того, що підприємства, які мають змогу продавати не тільки соціальний хліб, а й інші види випічки. Вони на ній заробляють і тоді ще дешевше можуть продавати соціальний хліб.
Але в деяких випадках собівартість навіть вища, ніж ціна реалізації за рахунок того, що підприємства, які мають змогу продавати не тільки соціальний хліб, а й інші види випічки. Вони на ній заробляють і тоді ще дешевше можуть продавати соціальний хліб. Це як вони домовляться на місцях. Це залежить від багатьох чинників.

Роман Скрипін: Якою є реальна ціна хлібини в магазині? Я по-іншому поставлю питання.

Леонід Козаченко:
Реальна ціна – це собівартість і плюс приблизно 15-20%...

Роман Скрипін: В гривнях, будь ласка. Скільки це в гривнях?

Леонід Козаченко: Ну, скажімо, вища на 15-20% проти тієї, яка сьогодні в крамницях в більшості випадків.

Роман Скрипін: Тобто, Ви мені не можете сказати в гривнях, так?

Леонід Козаченко: Це десь приблизно 3 - 3,20 грн.

Роман Скрипін: Скажіть мені відповідь на ще одне питання: чи може хліб не дорожчати?

Леонід Козаченко: Може. Якщо держава буде його дотувати.

Роман Скрипін: А які мають бути дотації? Скільки?

Леонід Козаченко: Якщо зробити взагалі безплатний хліб для цього населення, яке потребує захисту від держави, то треба 4,2 мільярди гривень з державного бюджету.
Леонід Козаченко: От ми порахували, що якщо зробити взагалі безплатний хліб для цього населення, яке потребує захисту від держави, тобто це те населення, статус якого менше мінімального прожиткового, то треба 4,2 мільярда гривень з державного бюджету, щоб зробити взагалі безплатний хліб. Тобто, приходь в крамницю, бери стільки, скільки хочеш, їж скільки хочеш хліба… Але для цієї категорії населення.

Але Ви знаєте, що заборона експорту зерна, яка була здійснена для того, щоб збити ціну на зерно і зробити дешевший хліб, нанесла збитки сільськогосподарським підприємствам 15 мільярдів гривень. Тобто, в 4 рази більші, ніж можна було б дотувати і зробити безкоштовним взагалі хліб…

Роман Скрипін: Але ж це історія не цьогорічна, правда?


Леонід Козаченко: Цеглина сьогодні вдвічі дорожча, ніж хлібина.
Леонід Козаченко: От я хотів би, щоб слухачі послухали такий приклад. Уявіть собі цеглину і уявіть собі хлібину, і уявіть собі те, що цеглина сьогодні вдвічі дорожча, ніж хлібина.

А тепер уявіть собі, що треба, щоб отримати цеглину? Треба дві лопати глини і треба піч. А для того, щоб отримати хлібину, треба більше року працювати дуже тяжко, вирощувати пшеницю, доглядати за нею, збирати, сушити, потім робити муку, потім випікати з неї хліб. До всього цього будуть залучені, до однієї хлібини, сотні людей! І ми говоримо про те, щоб ця хлібина була дешевшою від цеглини?

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG