Доступність посилання

ТОП новини

На Рівненщину повертаються реліквії Уласа Самчука


У музеї-світлиці Уласа Самчука у Рівному за участі письменників, художників і просвітян учора відбулося вшанування пам’яті видатного земляка й оспівувача Волині – з нагоди 21-ї річниці від дня його смерті.

На вечір «Свіча пам’яті» у музеї-світлиці Уласа Самчука вже традиційно зібралися науковці, просвітяни, студенти. Вони й стали свідками неординарної події – до Рівного повернулася картина відомого українського художника Федора Кричевського, на якій зображений пейзаж наддніпрянської України з дівчиною в національному вбранні на передньому плані.

Ця картина, куплена Самчуком у самого художника в окупованому Києві, була настільки дорогою Уласові, що він не розлучався з нею впродовж життя, – розповів, передаючи твір рівнянам, радник Президента України, академік Микола Жулинський: «Я переконаний, що сюди їхатимуть митці та любителі мистецтва тільки заради того, щоб побачити саме цю картину славетного майстра…».

Картину передали, виконуючи волю письменника, спадкоємці літературної та мистецької творчості Уласа Самчука – подружжя Оксана та Ярослав Соколики із Канади. Як розповів Микола Жулинський, зробити це вдалося тільки за сприяння Президента України, адже картина представляє високу художню цінність.

Рівняни спонукають вивчати творчість земляка

У музеї Уласа Самчука у Рівному чимало його особистих речей, серед яких і відома друкарська машинка, багато фотографій і документів, власних і подарованих йому книг. Нині до експонатів додасться ще й книга Інни Нагорної «У дні виняткового часу», приурочена рівненському періоду його творчості в 1941-43 роках та ілюстрована досі невідомими українцям фотографіями з альбому Уласа Самчука.

«Цей період у творчості Самчука за своєю інтенсивністю перевершив усі інші. Як писав сам письменник, «це були насторожуючі дні виняткового в історії світу часу».

Як зауважила голова обласної організації Спілки письменників України Лідія Рибенко, книгу варто прочитати тим, хто закидає письменникові гріх колаборантства: «Звідти можна дізнатися багато цікавих подробиць – скажімо, як Самчук відстоював українську самосвідомість, коли нацисти заборонили українські школи, він закликав українців через газету збиратися разом і навчати своїх дітей. Кілька подібних закликів – і ми знаємо, чим це закінчилося: в’язницею, мало не сталося гірше»…

Участь у вшануванні пам’яті письменника взяла ще одна його спадкоємиця – донька дружини Самчука Тетяни Прахової-Самчук – Ірина Прахова. Пані Ірина подякувала рівнянам за вшанування пам’яті близької їй людини і дала попередню згоду на перепоховання Уласа Самчука на малій Батьківщині – у Дермані на Рівненщині. Втім, остаточного рішення з цього приводу ще немає.

Київ Самчука не прийняв

А тим часом присутні письменники говорили про необхідність поширення в Україні Самчукових творів. Адже навіть його програмний твір «Марія», у якому автор описує страшний голод 33-го, знають далеко не всі школярі, обурений письменник Іван Драч: «Його недостатньо видають. Самчук увесь іще попереду – його знання, його творчість».

«Київ, до якого все життя тягнувся Улас Самчук, його ще й досі не прийняв», — вважає Ірина Прахова.

Тим часом на Рівненщині Самчука знають, читають, аналізують і перевидають, йому споруджують пам’ятники і називають вулиці його іменем.

(Рівне-Київ-Прага)
  • Зображення 16x9

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG