Доступність посилання

ТОП новини

Суверенітет 18 років тому. Чому посіви рапсу? Вартість контрактного навчання. (Огляд преси)


18 років тому Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет. «За» проголосували 355 депутатів із 385 зареєстрованих. Як згадує газета «Голос України», на той час союзний центр мав намір перешкодити процесу здобуття незалежності союзними республіками і відстояти своє власне наддержавне існування. Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов розгорнув підготовку до прийняття нової союзної угоди. Що ж вплинуло на рішення депутатів? Як пише видання, багато хто очікував на «швидке економічне диво» та «національне пробудження». А комуністів підштовхнуло проголосувати «за» нещодавнє ухвалення декларації про суверенітет у Російській Федерації.

Україна вибилася в європейські лідери з площ посівів рапсу, обігнавши торішніх чемпіонів – Францію та Німеччину. Цього року українські аграрії збільшили площу посівів більше ніж удвічі. Як пише «Газета 24», питання про те, що сіяти, для багатьох селян вирішується просто: за тонну рапсу нині пропонують близько 3 тис. грн., тоді як за тонну фуражної пшениці – 1,2 тис. грн. До того ж, витрати на посів пшениці вдвічі вищі, ніж на рапс. Однак, як наголошують самі ж аграрії, засіювати рапсом їх змушують скрутні обставини, за які потім доведеться розплачуватись, оскільки ця сільгоспкультура надто виснажує землю. Стаття називається «Казка про ріпак».

У цьому ж числі «Газета 24» зауважує, що вартість контрактного навчання в українських ВНЗ щорічно підвищується на 30–40%. Але навіть такого зростання прибутку деяким навчальним закладам недостатньо. Учора студенти двох рівненських ВНЗ вийшли на акції протесту. Вони виступають проти чотириразового підвищення цін на навчання. Вишам це принесе додатковий прибуток у десятки тисяч доларів. Про подробиці можна прочитати в статті «Апетити ректорів зростають».

Газета «Україна молода» пише, що ім’я Степана Бандери стало символом для націоналістичного руху, а сам Бандера ще за життя став живою легендою. Але, наголошує далі видання, час від часу варто пригадувати, що людина є частиною свого роду. А у випадку Степана Бандери слід згадати про предків, які заклали патріотичний підмурівок у майбутнього провідника ОУН, про братів та сестер, що заплатили дорогу ціну за діяльність брата, про дітей, які з дитинства пережили разом зі своїм батьком те, що випало на його долю. Про близьких людей того, кого одні називають героєм, а інші «зрадником», розповідається у статті «На прізвище Бандера».

(Київ-Прага)
  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG