– Які зміни до Конституції можуть стосуватися питань європейського рівня, скажімо, розширення ЄС?
– Положення про проведення загального референдуму у випадку вступу нової країни до Євросоюзу було ухвалене ще декілька років тому. Проте французи змогли скористатися ним тільки один раз. Тепер будь-яке розширення ЄС так само вирішуватимуть шляхом референдуму, але президент також зможе ухвалити рішення про голосування цього питання у Національній асамблеї.
– Чи додасть реформа Конституції ваги й самому Главі держави?
– Донині на відміну від багатьох країн, президент Франції не міг звертатися з офіційною промовою чи закликами до парламентарів. Тепер це стане можливим, хоча й не буде таким важливим, як, скажімо, у США. Президент матиме змогу адресувати свої слова депутатам і сенаторам на Конгресі у Версалі. Потім, одразу після його від’їзду розпочнуться дебати.
– Що змінить реформа у роботі парламенту?
– Порядок денний роботи Національної асамблеї та Сенату до сьогоднішнього дня визначався урядом. Тепер половину цього розкладу будуть визначати самі сенатори. Ще однією важливою зміною є те, що парламент зможе ветувати призначення на державні посади, котрі здійснює президент. Наприклад, наступного директора французького національного телебачення призначатиме Саркозі, проте коли 3/5 депутатів буде проти, його кандидатура буде відхилена.
– А як щодо пересічних громадян?
– Конституція не має прямої дії на пересічних громадян. Однак уже є нововведення, що громадянин може заблокувати рішення Конституційної ради, коли, на його думку, вона порушуватиме його право, що відображене в Конституції. Людина зможе оскаржити його й Державній Раді та Касаційному суді.
– Положення про проведення загального референдуму у випадку вступу нової країни до Євросоюзу було ухвалене ще декілька років тому. Проте французи змогли скористатися ним тільки один раз. Тепер будь-яке розширення ЄС так само вирішуватимуть шляхом референдуму, але президент також зможе ухвалити рішення про голосування цього питання у Національній асамблеї.
– Чи додасть реформа Конституції ваги й самому Главі держави?
– Донині на відміну від багатьох країн, президент Франції не міг звертатися з офіційною промовою чи закликами до парламентарів. Тепер це стане можливим, хоча й не буде таким важливим, як, скажімо, у США. Президент матиме змогу адресувати свої слова депутатам і сенаторам на Конгресі у Версалі. Потім, одразу після його від’їзду розпочнуться дебати.
– Що змінить реформа у роботі парламенту?
– Порядок денний роботи Національної асамблеї та Сенату до сьогоднішнього дня визначався урядом. Тепер половину цього розкладу будуть визначати самі сенатори. Ще однією важливою зміною є те, що парламент зможе ветувати призначення на державні посади, котрі здійснює президент. Наприклад, наступного директора французького національного телебачення призначатиме Саркозі, проте коли 3/5 депутатів буде проти, його кандидатура буде відхилена.
– А як щодо пересічних громадян?
– Конституція не має прямої дії на пересічних громадян. Однак уже є нововведення, що громадянин може заблокувати рішення Конституційної ради, коли, на його думку, вона порушуватиме його право, що відображене в Конституції. Людина зможе оскаржити його й Державній Раді та Касаційному суді.
