Зі статусом міжнародних спостерігачів за виборами все нібито просто, зауважив оглядач Радіо Свобода Роберт Коалсон. «Спостерігачів посилають як безсторонніх контролерів, щоб оцінювати проведення виборів за демократичною шкалою, щодо їхньої справжньої прозорості, рівності, доступності і змагальності», – каже він.
Але російський підхід про контроль держави за спостерігачами вже став нормою у країнах СНД, де домінує Москва. І його мета, на думку Роберта Коалсона, проста – показати вибори десь у Білорусі, Таджикистані, Туркменистані чи Росії у вигідному для цих країн світлі.
Росія кинула виклик Паризькій хартії
Російська пропозиція у Відні цього тижня з’явилася після конфлікту Москви з Офісом ОБСЄ з Демократичних Установ і Прав Людини, який і організовує місії спостерігачів серед 56 країн-членів Організації. Після критики ОБСЄ «вільних, але несправедливих» виборів до російської Державної Думи у 2003 році, Москва наклала низку обмежень щодо майбутніх місій, в кінцевому результаті ОБСЄ відмовилася посилати делегацію на вибори до російського парламенту в 2007 році. Росія стверджує, що ОБСЄ— заполітизована організація, яка керується подвійними стандартами.
За словами Роберта Коалсона, справа в тому, що Кремль налякали «кольорові» революції в Грузії, Україні і Киргизстані. Тут Москва побачила нібито негативну роль ОБСЄ. Далі був демарш натхненних Москвою шести країн СНД, які у 2004 році заявили, що ОБСЄ «не дотримується фундаментальних принципів... невтручання у внутрішні справи і поваги до національного суверенітету». Хоча перед цим усі 56
країн-учасниць організації погодилися з Паризькою хартією від 1990 року про спільні зусилля щодо зміцнення демократії, як єдиної системи урядування у цих державах. У цій хартії було сказано, що йдеться про нову еру демократії, миру і єдності, щоб допомогти одні одним зробити демократичні цінності незворотними.
Але Росія, як вважає Роберт Коалсон, дедалі більше підриває загальні підходи до демократії і робить виклик Паризькій хартії.
Не виправдалися, як виглядає, і сподівання на нового глави Кремля Дмитра Медведєва. Хоча у Відні цього тижня й відкинули пропозиції Росії щодо реформи спостережних місії ОБСЄ, все ж виклики Москви фундаментальним принципам, на яких базуються міжнародні організації, свідчать про великі труднощі в просуванні демократії у світі.
(Прага – Київ)
Але російський підхід про контроль держави за спостерігачами вже став нормою у країнах СНД, де домінує Москва. І його мета, на думку Роберта Коалсона, проста – показати вибори десь у Білорусі, Таджикистані, Туркменистані чи Росії у вигідному для цих країн світлі.
Росія кинула виклик Паризькій хартії
Російська пропозиція у Відні цього тижня з’явилася після конфлікту Москви з Офісом ОБСЄ з Демократичних Установ і Прав Людини, який і організовує місії спостерігачів серед 56 країн-членів Організації. Після критики ОБСЄ «вільних, але несправедливих» виборів до російської Державної Думи у 2003 році, Москва наклала низку обмежень щодо майбутніх місій, в кінцевому результаті ОБСЄ відмовилася посилати делегацію на вибори до російського парламенту в 2007 році. Росія стверджує, що ОБСЄ— заполітизована організація, яка керується подвійними стандартами.
За словами Роберта Коалсона, справа в тому, що Кремль налякали «кольорові» революції в Грузії, Україні і Киргизстані. Тут Москва побачила нібито негативну роль ОБСЄ. Далі був демарш натхненних Москвою шести країн СНД, які у 2004 році заявили, що ОБСЄ «не дотримується фундаментальних принципів... невтручання у внутрішні справи і поваги до національного суверенітету». Хоча перед цим усі 56
країн-учасниць організації погодилися з Паризькою хартією від 1990 року про спільні зусилля щодо зміцнення демократії, як єдиної системи урядування у цих державах. У цій хартії було сказано, що йдеться про нову еру демократії, миру і єдності, щоб допомогти одні одним зробити демократичні цінності незворотними.
Але Росія, як вважає Роберт Коалсон, дедалі більше підриває загальні підходи до демократії і робить виклик Паризькій хартії.
Не виправдалися, як виглядає, і сподівання на нового глави Кремля Дмитра Медведєва. Хоча у Відні цього тижня й відкинули пропозиції Росії щодо реформи спостережних місії ОБСЄ, все ж виклики Москви фундаментальним принципам, на яких базуються міжнародні організації, свідчать про великі труднощі в просуванні демократії у світі.
(Прага – Київ)
