Доступність посилання

ТОП новини
26 Квітень 2018, Київ 14:53

Українські церкви на шляху повернення до історичної Церкви-Матері – Константинопольського патріархату


Дмитро Степовик
Дмитро Степовик, доктор богословських наук, професор,
Академік Академії наук Вищої школи України


Київ – Відзначення 1020-річчя Хрещення Київської Русі можна без усяких умовностей назвати Другою сесією великого ювілею Тисячоліття Хрещення нашого народу і нашої держави. Необхідність такої другої сесії давно назріла, тому що в міжчассі сталася подія всесвітнього значення – розпад імперії СРСР, розпад, який ще не закінчився...

Відзначення 1020-річчя Хрещення можна розглядати як виправлення прикрої помилки, яка не тільки була допущена, але і спланована Москвою 1988 року: Святкувати не Хрещення Київської Русі-України, а вигаданого пропагандистським апаратом ЦК КПРС разом із аналогічним апаратом Російської православної церкви міфічного в той час «Древнерусского государства».

Підміна понять і інсинуація з «Древнеруськім государством» була конче потрібна Москві, щоб якраз у білокам'яній, а не в Києві (де насправді було Хрещення) святкувати Тисячоліття і тим довести світовій спільноті, що Москва (якої взагалі не існувало 988 року) є спадкоємицею хрещення, що Володимир Великий –«русский князь» та багато інших «історичних нісенітниць».

Літописи недвозначно свідчать: Русь на переломі першого та другого тисячоліть християнської ери – це територія нинішньої держави України зі столицею в Києві. Подорожні, світські й духовні особи, як свідчать літописи, не раз наголошували: йду з Новгорода на Русь, направляюсь із Суздаля в Київ, у Русь – так постійно.

І тому ідентифікація Київської Русі-України з міфічним «Древнерусским государством» є не тільки історичним ошуканством, а й тодішньою (станом на 1988 рік) пропагандистською маніпуляцією з метою відвернути невідворотній розпад імперії.

Такі попередні зауваження. А що ж виправляє відзначення 1020-ліття Хрещення нинішнього, 2008 року, стосовно маніпуляцій 1988-го?

· Найперше – урочистості відбуваються у місті правдивого Хрещення – у Києві.

Рекламний щит з вітанням приїзду московського патріарха Алексія II до Києва
· Друге. Зникли терміни «Древнєруськоє государство» і «спільна колиска трьох братніх народів» Натомість скрізь бачимо реальний термін: «Хрещення Київської Русі», тобто Середньовічної України. Навіть на рекламних щитах про приїзд московського патріарха в Київ фігурує термін «Київська Русь». Залишимо на совісті укладачів тексту на цих бігбордах: «Україна вітає свого патріарха», тому що кожний реально думаючий українець скаже; московський патріарх Алексій II (Рідігер) не був, не є і ніколи не буде нашим патріархом!

· Трете. На святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України прибув у Київ (а не в Москву, як 1988 року) Вселенський патріарх Константинопольський Варфоломій. Ні в яке порівняння не може бути приїзд Алексія II Рідігера, який має суто інспекторські цілі щодо своєї московської філії РПЦ в Україні – так званої «Української православної церкви Московського патріарху» – і перший візит до Києва за останні декілька століть Константинопольського патріарха Варфоломія, який запрошений в Україну Президентом України Віктором Ющенком.

Візантія і Константинополь – терен. із якого Русь-Україна охрестилася в християнську віру. Внаслідок катастрофічного поглинання Русі-України агресивним Московським царством в середині 17-го століття, молитовне спілкування Київської Митрополії і Константинопольського патріархату було порушене. За політичною і військовою окупацією Москвою Русі-України настає 300-літня церковна окупація України.

Спроби відірватися від «смертельних обіймів» Москви

У 20-му столітті Українська православна церква зробила три спроби відірватися від «смертельних обіймів» Москви : у 20-х, 40-х і на початку 90-х років. Найбільш вдалою була спроба 1990 року, коли помісний собор УАПЦ 5-6 червня 1990 року оголосив УАПЦ з патріархом, тобто найвищим у православ’ї управлінням, і обрав першим патріархом Київським і всієї Русі-України великого борця за торжество Христової істини митрополита Мстислава Скрипника.

Щит з вітанням приїзду до Києва Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія I
За 17 років Незалежності України дозріли всі умови для відновлення історичних, духовних, молитовних і організаційних зв'язків УПЦ Київського патріархату й української Автокефальної православної церкви із Церквою Константинопольського патріархату. Ось для початку налагодження цих відновлювальних зв'язків в Україну запрошений вселенський патріарх Константинопольський Варфоломій (світське ім'я і прізвище Деметріос Архонтоніс).

Упродовж трьох днів: 25, 26, 27 липня 2008 року — він братиме участь, разом зі своєю делегацією, в головних урочистостях відзначення 1020-річчя Хрещення Київської Русі-України, і проведе, очевидно, дуже плідні, конструктивні й багатообіцяючі зустрічі й розмови з Його святістю Філаретом (Денисенком) та Президентом України Віктором Ющенком.

Із історичним візитом патріарха Варфоломія в Україну починається цілком новий і довгоочікуваний етап відновлення справедливості: молитовних і організаційних зв'язків Київської православної митрополії (УПЦ Київського патріархату й УАПЦ) з історичною Церквою-Матір’ю – Константинопольським патріархатом.

(Київ – Прага)
XS
SM
MD
LG