«Ставлячи під сумнів те, що було безперечним сторіччями, ми ризикуємо нашим спільним майбутнім», – заявив Патріарх Російської православної церкви в неділю після святкової літургії на Володимирській гірці в Києві.
«Єдність російського православ’я не може перешкоджати повноцінному життю суверенних держав, які є правонаступниками Київської Русі», – сказав він.
Алексій ІІ «із вдячністю» згадав про те, як патріарх Константинопольський Діонісій IV у 1686 році визнав входження Київської митрополії до складу Московської церкви, завдяки чому, за його словами, «відбулося возз’єднання колись єдиної, але потім, за збігом історичних обставин, розділеної Російської церкви».
Алексій ІІ подякував патріархові Константинопольському Варфоломієві I за «прихильність канонічним засадам Церкви», зазначивши, що «саме на цій непорушній підставі має будуватися благополуччя помісних православних церков і міцна будівля православної єдності».
Історичні джерела свідчать, що Російська православна церква, самочинно проголосивши 1448 року про вихід із підпорядкування Вселенському патріархатові, дочекалася канонічного визнання лише через 141 рік, у 1589-му.
Також відомо, що патріарха Константинопольського Діонісія IV, який погодився на передачу Київської митрополії з-під Вселенського патріархату в підпорядкування Москві під тиском і завдяки щедрим дарам із Москви, вже наступного року усунув із престолу Синод Вселенського патріархату якраз за цей акт мздоїмства-«симонії». Усього Діонісій IV сходив на патріарший престол і був скинений із нього п’ять разів.
«Єдність російського православ’я не може перешкоджати повноцінному життю суверенних держав, які є правонаступниками Київської Русі», – сказав він.
Алексій ІІ «із вдячністю» згадав про те, як патріарх Константинопольський Діонісій IV у 1686 році визнав входження Київської митрополії до складу Московської церкви, завдяки чому, за його словами, «відбулося возз’єднання колись єдиної, але потім, за збігом історичних обставин, розділеної Російської церкви».
Алексій ІІ подякував патріархові Константинопольському Варфоломієві I за «прихильність канонічним засадам Церкви», зазначивши, що «саме на цій непорушній підставі має будуватися благополуччя помісних православних церков і міцна будівля православної єдності».
Історичні джерела свідчать, що Російська православна церква, самочинно проголосивши 1448 року про вихід із підпорядкування Вселенському патріархатові, дочекалася канонічного визнання лише через 141 рік, у 1589-му.
Також відомо, що патріарха Константинопольського Діонісія IV, який погодився на передачу Київської митрополії з-під Вселенського патріархату в підпорядкування Москві під тиском і завдяки щедрим дарам із Москви, вже наступного року усунув із престолу Синод Вселенського патріархату якраз за цей акт мздоїмства-«симонії». Усього Діонісій IV сходив на патріарший престол і був скинений із нього п’ять разів.
