Спокій і безтурботність міста вже оцінив дехто з іноземців, що тут оселилися. Я у цьому переконався, коли з’ясувалося, що кімнату на час перебування в Маріборі мені здала американка на ім’я Джун.
Вона розповіла: «Я вирішила сюди переїхати, бо це добре схована перлина: ви зустрінете на Заході дуже мало людей, які чули б про Марібор, не кажучи вже про те, щоб у ньому побувати. А водночас тут є абсолютно все для розслабленого й комфортного способу життя. Мені воно здається ідеальним для людини, що хоче позбутися стресів західного суспільства. Ритм життя тут набагато повільніший, а ще тут, без сумніву, є такий собі екс-комуністичний колорит: його прикладом є дуже класний клуб, що називається «КҐБ». Можна й досі побачити вулиці Леніна та Тіта. І все це відбувається лише у 30 хвилинах їзди машиною від австрійського кордону».
До речі, низькобюджетний авіаперевізник Ryanair планував відкрити рейси до Марібора, але місцева влада зажадала зависоких податків. Та Джун не нарікає. Вона каже, що багато людей не усвідомлюють, що не обов’язково летіти до Словенії, коли їдеш до Марібора, адже зовсім недалеко є летовища в австрійських Ґраці та Клаґенфурті, до яких літає той-таки Ryanair. Тож вона зовсім легко і дешево дістається і до Лондона, і до Барселони.
У 1941-му сюди прибув Гітлер
Марібор має складну історію. Відоме під німецькою назвою Марбурґ, місто вже з кінця 13 століття потрапило під контроль Габсбургів і було під ним до Першої світової війни, перед якою населення складалося з 80 відсотків австрійських німців і 20 відсотків словенців. Переважна більшість торговельного та культурного життя перебувало в німецьких руках.
Та після поразки Австро-Угорщини місцевим німецьким політичним силам не вдалося уникнути переходу під контроль новоствореної держави сербів, хорватів і словенців. У міжвоєнний час багато німців емігрувало, але 1941 року нацисти анексували Марібор.У квітні того року сюди навіть прибув Гітлер із закликами «знову зробити цю землю німецькою». Відтак, згідно з істориками, багато представників місцевої німецької меншини були причетними до злочинів проти словенців, і у відповідь 1945 року решту німців було вислано з Марібора.
Місто, що лежить над притокою Дунаю – Дравою, має багато вражаючих будівель та краєвидів. Але найбільшою знаменитістю є stara trta (стара виноградна лоза). Книга рекордів Ґіннеса реєструє цю розлогу лозу, як найстаршу у світі. Їй понад 400 років, але з її винограду щороку й далі виробляється вино, яке можна скуштувати в старому ресторані, фасад якого вона застилає.
(Марібор – Прага – Київ)
