До приватизаційних списків на 2008-10 роки потрапили Мінський автомобільний завод, БєлАЗ, нафтохімічні підприємства, які завжди вважалися «фамільним сріблом Білорусі» і які президент Лукашенко раніше обіцяв залишити в руках держави. Мало того, білоруський уряд вирішив акціонувати і кілька підприємств військово-промислового комплексу: авіаремонтний та танкоремонтний заводи, завод колісних тягачів.
Фактично, за три роки заплановано приватизувати все білоруське машинобудування. При тому, що з 1994 року президент Лукашенко практично зупинив приватизаційні процеси в країні, останні кроки його уряду виглядають революційними.
«Щоб вижити ще кілька років, а там буде видно»
Це викликане радикальним скороченням дотацій з Росії, які Білорусь мала останні роки, та реальною загрозою фінансової кризи, переконаний економіст Леонід Злотніков. На його думку, білоруський уряд піде на продаж лише незначних пакетів акцій підприємств, щоб далі утримати контроль над економікою в своїх руках.
«Я поки думаю, що командна система в Білорусі не вдаватиметься до останнього, бюрократія здаватися не буде, а ця приватизація – це як засіб, щоб вижити ще кілька років, а там буде видно», – зазначив Леонід Злотніков.
Своїх олігархів нема, прийдуть російські підприємці
Наразі в Білорусі в руках держави залишається близько 70 відсотків економіки. Великого бізнесу, своїх олігархів Білорусь не має. І маловірогідно, що білоруси зможуть взяти участь у цій приватизації, переконаний Володимир Кудзінов, білоруський бізнесмен, який в 1990-х роках був несправедливо засуджений та емігрував після звільнення з тюрми, а тепер володіє бізнесом в Україні.
«Треба мати офіційний прибуток. Тому головними учасниками приватизації будуть російські підприємці, враховуючи те, що є гарант з російської сторони. І вони ж можуть певним чином натиснути на білоруський уряд газовою трубою, коли процес піде назад», – вважає Володимир Кудзінов.
Російські олігархи відразу зацікавилися білоруською приватизацією. Не так давно до Мінська приїздили Олег Дерипаска, який хоче приватизувати Мінський автомобільний завод, та Роман Абрамович, який цікавиться об’єктами нафтопереробки.
Масового приходу російських підприємців може й не бути
Незалежна білоруська преса відзначає, що російський бізнес приходить до Білорусі таємно, що розпродаж державного майна готується через кулуарні переговори. Але російські олігархи вже кілька разів були змушені відступитися від білоруських заводів, після того, як президент Лукашенко відмовлявся від своїх попередніх обіцянок. І тепер вони дуже ризикуватимуть, коли захочуть щось купити в Білорусі, тому масового приходу російських підприємців може й не бути, вважає російський бізнесмен Костянтин Боровой.
«Я так розумію, що приватизація, яка проходитиме в Білорусі, це абсолютна липа, це імітація приватизації. Просто тепер виникла потреба зробити вигляд, що в Білорусі можлива приватизація, що є готовність запроваджувати елементи ринкової економіки. Але насправді такої готовності немає», – каже він.
Білоруський уряд має плани вже цього року акціонувати 176 державних підприємств. Це малоймовірно, пише незалежний тижневик «Бєлоруси і ринок», чисто технічно буде важко провести всі потрібні процедури. Та й білоруські чиновники не мають потрібного досвіду. За час незалежності уряд продав закордонним інвесторам лише кілька промислових підприємств промисловості, найбільше з яких – Мінський мотовелозавод, кілька дрібних банків та державні пакети акцій двох операторів мобільного зв’язку.
(Мінськ – Прага – Київ)
Фактично, за три роки заплановано приватизувати все білоруське машинобудування. При тому, що з 1994 року президент Лукашенко практично зупинив приватизаційні процеси в країні, останні кроки його уряду виглядають революційними.
«Щоб вижити ще кілька років, а там буде видно»
Це викликане радикальним скороченням дотацій з Росії, які Білорусь мала останні роки, та реальною загрозою фінансової кризи, переконаний економіст Леонід Злотніков. На його думку, білоруський уряд піде на продаж лише незначних пакетів акцій підприємств, щоб далі утримати контроль над економікою в своїх руках.
«Я поки думаю, що командна система в Білорусі не вдаватиметься до останнього, бюрократія здаватися не буде, а ця приватизація – це як засіб, щоб вижити ще кілька років, а там буде видно», – зазначив Леонід Злотніков.
Своїх олігархів нема, прийдуть російські підприємці
Наразі в Білорусі в руках держави залишається близько 70 відсотків економіки. Великого бізнесу, своїх олігархів Білорусь не має. І маловірогідно, що білоруси зможуть взяти участь у цій приватизації, переконаний Володимир Кудзінов, білоруський бізнесмен, який в 1990-х роках був несправедливо засуджений та емігрував після звільнення з тюрми, а тепер володіє бізнесом в Україні.
«Треба мати офіційний прибуток. Тому головними учасниками приватизації будуть російські підприємці, враховуючи те, що є гарант з російської сторони. І вони ж можуть певним чином натиснути на білоруський уряд газовою трубою, коли процес піде назад», – вважає Володимир Кудзінов.
Російські олігархи відразу зацікавилися білоруською приватизацією. Не так давно до Мінська приїздили Олег Дерипаска, який хоче приватизувати Мінський автомобільний завод, та Роман Абрамович, який цікавиться об’єктами нафтопереробки.
Масового приходу російських підприємців може й не бути
Незалежна білоруська преса відзначає, що російський бізнес приходить до Білорусі таємно, що розпродаж державного майна готується через кулуарні переговори. Але російські олігархи вже кілька разів були змушені відступитися від білоруських заводів, після того, як президент Лукашенко відмовлявся від своїх попередніх обіцянок. І тепер вони дуже ризикуватимуть, коли захочуть щось купити в Білорусі, тому масового приходу російських підприємців може й не бути, вважає російський бізнесмен Костянтин Боровой.
«Я так розумію, що приватизація, яка проходитиме в Білорусі, це абсолютна липа, це імітація приватизації. Просто тепер виникла потреба зробити вигляд, що в Білорусі можлива приватизація, що є готовність запроваджувати елементи ринкової економіки. Але насправді такої готовності немає», – каже він.
Білоруський уряд має плани вже цього року акціонувати 176 державних підприємств. Це малоймовірно, пише незалежний тижневик «Бєлоруси і ринок», чисто технічно буде важко провести всі потрібні процедури. Та й білоруські чиновники не мають потрібного досвіду. За час незалежності уряд продав закордонним інвесторам лише кілька промислових підприємств промисловості, найбільше з яких – Мінський мотовелозавод, кілька дрібних банків та державні пакети акцій двох операторів мобільного зв’язку.
(Мінськ – Прага – Київ)
