Доступність посилання

ТОП новини

Один день із життя грузинських вояків в Іраку


Вояки грузинської бригади
Вояки грузинської бригади

Прага – Грузія збільшила у минулому році свій іракський військовий контингент з 800 до 2-х тисяч вояків. Це третій за величиною контингент після США та Великої Британії.

Прозахідна влада Грузії бачить у цьому великий вклад у євроатлантичну систему безпеки та ключовий елемент у намаганні Тбілісі досягнути членства Грузії в НАТО. Але як почувають себе грузинські вояки в буремному Іраку?

Як у більшості вечорів грузинських вояків у неспокійній іракській області Васіт на кордоні з Іраном, сержант Ґоча Петріашвілі використовує вільний час, щоб дотелефонуватися до рідних у Грузії. Петріашвілі запевняє батька, що він один із двох тисяч його співвітчизників в Іраку і у нього все гаразд: «Привіт, це Ви, тату? Це Ґеорґій, Ви чуєте мене? Як Ви там, тату? Я в порядку... Спека тут сильна, дуже гаряче... Це єдиний клопіт. А так все є – їжа, напої. Лише спекотно, дуже вже припікає тут... І я сумую без Вас, тату. Оце й все».

Грузини в «червоній зоні»

Область Васіт, яку охороняють грузинські вояки, є зоною підвищеної небезпеки, «червоною зоною», як її ще характеризують. Кожного ранку колона броньованих автомобілів під грузинським червоно-білим прапором залишає базу «Дельта» і вирушає на патрулювання вулиць Ель-Кута, регіональної столиці Іраку, патрулі шукають підозрілі авта, що можуть мати вибухівку.

Періодично вояки грузинської бригади допомагають місцевим жителям, особливо бідним.

Кожен патруль є небезпечною місією і супроводжується детальними інструкціями командира. Сьогодні інструктор лейтенант Давид Кобіашвілі: «Якщо, скажімо, ви почули вибух справа, ви повинні зупинитися поблизу, саме з правого боку. Насамперед, оцінюєте медичну ситуацію, чи є поранені і, не дай Бог, мертві...Ви надаєте мені повну інформацію, і я передаю її в штаб».

Лейтенант Чхенкелі лікує в Іраку не лише своїх, але й іракців

На жаль, троє грузинських вояків уже загинули в Іраку і начальник Генштабу грузинських збройних сил, генерал Заза Ґоґава висловив співчуття рідним. Він гордиться своїми вояками. Є в грузинський бригаді і жінки. Одна з них, лікар, лейтенант Ніна Чхенкелі, залишила вдома 13-річну доньку і лікує в Іраку не лише своїх, але й іракців.

Грузинська бригада не одна на великій військовій базі «Дельта», тут є і американці, і сальвадорці, і вояки з африканської Уганди. Але всі відзначають тут особливо веселий характер саме грузинів.

Грузія планує також відправити 400 своїх вояків до Афганістану для підсилення там контингенту НАТО. Міністр оборони країни Бату Кутелія наголошує, що євроатлантичні наміри його держави зобов’язують їх конкретно вносити вклад у зміцнення системи безпеки альянсу.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG