Доступність посилання

ТОП новини
19 Вересень 2018, Київ 07:43

Тіньової економіки ніби менше, але все одно забагато


Київ – Частка тіньового сектору в Україні знизилася, заявляють у Міністерстві економіки. Натомість експерти вважають, що радіти зарано, і кажуть: підстав для виходу економіки з тіні поки що немає.

У Міністерстві економіки кажуть: уперше за три роки частка тіньової економіки зменшилася і тепер становить 32 відсотки проти 34, що були три роки тому.

За інформацією Міністерства економіки, у 2003–2004 роках частка тіньового сектору в Україні сягала 31 %, проте вже у 2005 році вона зросла до 34 %.

Однак, за оцінками експертів, нині в тіні перебуває від 50 до 70 відсотків української економіки.

Один із них, виконавчий директор Центру підтримки бюджетної реформи Ігор Шпак, говорить, що говорити про зменшення тіньової частки не доводиться. За його словами, становить вона не 32 відсотки, як кажуть у Мінекономіки, а щонайменше половину.

«Наші урядовці дуже креативно рахують обсяг податкового навантаження, рахуючи лише державний і місцеві бюджети і чомусь забуваючи про пенсійний фонд. Тенденції, які б свідчили про те, що в Україні з’явилися потужні економічні стимули до зменшення обсягу тіньової економіки, на сьогодні відсутні. Жоден із попередніх урядів системно не підходив до системних реформ. Тож така математична точність, що обсяг тіньової економіки зменшився на 2 відсотки, викликає недовіру», – каже експерт.

Головні причини, що спонукають до існування тіньової економіки, це великі податки та адміністративний тиск, зазначає в інтерв’ю Радіо Свобода колишній заступник голови Національного банку Ярослав Солтис. Тож для боротьби з цим явищем Верховна Рада має ухвалити низку відповідних документів, вважає він.

«Тіньову економіку можна знищити тоталітарним методом, як було у Північній Кореї, на Кубі, в СРСР. І другий метод – це максимальна лібералізація економіки, спрощення процедур і зниження податкового тиску. З цим повинен боротися парламент. Уряд тільки виконує закони, які у нас ухвалені. Якщо ж ці закони не дають урядові з цим боротися, він повинен ініціювати створення нових законів», – наголошує фахівець.

Зарплати «в конвертах» несуть проблеми

А тим часом киянка Світлана працює заступником головного бухгалтера в одній із приватних київських фірм. Половину зарплати вона отримує офіційно у гривнях, решту – у конверті в доларах.

Вона каже: поки що така схема задовольняє, однак скаржиться, що у зв’язку з цим виникає чимало проблем.

«Як бухгалтер за освітою я прекрасно розумію свого працедавця, який не хоче переплачувати зайві податки. Але з іншого боку, нещодавно я зіткнулася з проблемою взяти кредит на побутову техніку. Із легальною зарплатою у 2 тисячі гривень, зрозуміло, ніхто кредиту мені не дасть. Це знову ж таки потрібно йти до директора, просити, пояснювати, навіщо мені потрібно, щоб там якісь довідки зі штампами мені видали», – скаржиться вона.

Зараз Світлані 32 роки, і про майбутню пенсію їй думати, здавалося б, ще зарано. Однак зарплату у конвертах отримує і велика кількість людей передпенсійного віку, яким годі сподіватися, що ці кошти будуть враховані при нарахуванні розміру пенсії.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG