Впливове лондонське видання «Джейнз» оприлюднило коментар із приводу листа лідера кримських комуністів Леоніда Грача, якого він адресував наприкінці червня українському Президентові Віктору Ющенкові. В листі Грач запитує, чи дійсно в 1995 році СБУ сховала чимало ядерних боєголовок із українського стратегічного ракетного арсеналу на випадок конфронтації з майбутнім неназваним ворогом України.
Цей лист лідера кримських комуністів викликав, як пише «Джейнз», своєрідну сенсацію в європейських столицях і в Вашингтоні. Бо добре відомо, що Україна у відповідь на гарантії безпеки з боку США і Росії щодо захисту її незалежності від будь-якого ворога знищила під міжнародним контролем у 1995 році ядерний арсенал на своїй території. Хоча, як зауважує «Джейнз», тодішні гарантії безпеки Україні не означали майже нічого, «у кращому разі лише добрі наміри».
Це лондонське видання публікує спростування цього листа з боку відповідальних осіб, на кшталт колишнього голови СБУ Ігоря Смешка, і додає, що Леонід Грач є зручною постаттю в антинатовській кампанії дезінформації, яку Росія веде проти України. «Джейнз» також наголошує, що кримські комуністи, ймовірно, добре фінансовані в рамках проросійської кампанії в Криму, на яку московський мер Юрій Лужков надав у липні близько 8 мільйонів доларів.
«Джейнз» не сумнівається, що мало хто в НАТО може повірити пліткам, які поширює Леонід Грач щодо приховування Україною ядерної зброї. Але, на думку цього лондонського видання, російська пропаганда може продовжити подібні провокації упродовж наступних місяців, щоб «переконати європейські столиці, що Україна, мовляв, є «підступною» державою, «Іраном» у Європі, і було б безпечніше для світу, якщо б Україна була у складі Росії».
Інше лондонське видання, газета «Ґардіан», зауважує з приводу смерті російського письменника Олександра Солженіцина, що він «був героїчним і впливовим» антирадянським діячем, але після розвалу СРСР ця людина постала своїм іншим боком – як ідеалізатор російської імперії. Він мріяв після 1991 року, як наголошує «Ґардіан», що «Росія, Україна і Білорусь створять новітню слов’янську державу, де квітнутиме альтернативна до західного індивідуалістичного лібералізму культура, збудована на засадах православ’я.
Газета вказує на парадокс: колишній дисидент Солженіцин став «ідеальним союзником для тих, хто далі намагався обмежити незалежність України». «Ґардіан» також не оминає антиукраїнські статті Солженіцина про Голодомор, які, як вважає газета, «не містили жодного серйозного історичного аналізу».
Це лондонське видання завершує тим, що досягнення Олександра Солженіцина «як історика щонайменше сумнівні», а його «фантастичний і ретроградський політичний ідеалізм, який привів його до підтримки проекту Путіна, це небезпечний пережиток минулого».
(Прага – Київ)
Цей лист лідера кримських комуністів викликав, як пише «Джейнз», своєрідну сенсацію в європейських столицях і в Вашингтоні. Бо добре відомо, що Україна у відповідь на гарантії безпеки з боку США і Росії щодо захисту її незалежності від будь-якого ворога знищила під міжнародним контролем у 1995 році ядерний арсенал на своїй території. Хоча, як зауважує «Джейнз», тодішні гарантії безпеки Україні не означали майже нічого, «у кращому разі лише добрі наміри».
Це лондонське видання публікує спростування цього листа з боку відповідальних осіб, на кшталт колишнього голови СБУ Ігоря Смешка, і додає, що Леонід Грач є зручною постаттю в антинатовській кампанії дезінформації, яку Росія веде проти України. «Джейнз» також наголошує, що кримські комуністи, ймовірно, добре фінансовані в рамках проросійської кампанії в Криму, на яку московський мер Юрій Лужков надав у липні близько 8 мільйонів доларів.
«Джейнз» не сумнівається, що мало хто в НАТО може повірити пліткам, які поширює Леонід Грач щодо приховування Україною ядерної зброї. Але, на думку цього лондонського видання, російська пропаганда може продовжити подібні провокації упродовж наступних місяців, щоб «переконати європейські столиці, що Україна, мовляв, є «підступною» державою, «Іраном» у Європі, і було б безпечніше для світу, якщо б Україна була у складі Росії».
Інше лондонське видання, газета «Ґардіан», зауважує з приводу смерті російського письменника Олександра Солженіцина, що він «був героїчним і впливовим» антирадянським діячем, але після розвалу СРСР ця людина постала своїм іншим боком – як ідеалізатор російської імперії. Він мріяв після 1991 року, як наголошує «Ґардіан», що «Росія, Україна і Білорусь створять новітню слов’янську державу, де квітнутиме альтернативна до західного індивідуалістичного лібералізму культура, збудована на засадах православ’я.
Газета вказує на парадокс: колишній дисидент Солженіцин став «ідеальним союзником для тих, хто далі намагався обмежити незалежність України». «Ґардіан» також не оминає антиукраїнські статті Солженіцина про Голодомор, які, як вважає газета, «не містили жодного серйозного історичного аналізу».
Це лондонське видання завершує тим, що досягнення Олександра Солженіцина «як історика щонайменше сумнівні», а його «фантастичний і ретроградський політичний ідеалізм, який привів його до підтримки проекту Путіна, це небезпечний пережиток минулого».
(Прага – Київ)
