Доступність посилання

ТОП новини
14 Грудень 2018, Київ 00:29

«Купити не можна продати». Урядовці звітують про добрий урожай зерна. Але чи зуміють вони порозумітися з виробниками, зернотрейдерами і ефективно розпорядитися врожаєм?


Гості Вечірньої Свободи: Олексій Вадатурський – віце-президент Української зернової асоціації, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «Нібулон», Леонід Козаченко – президент Української аграрної асоціації, радник Президента України з аграрних питань, та Петро Гадз – підприємець, власник компанії «Бучач Агрохлібпром»

(Скорочена версія. Повну версію Вечірньої Свободи слухайте в аудіозапису)

Роман Скрипін: Українські селяни скаржаться, що їх знову дурять. Дурять низькими закупівельними цінами на зерно.

До того вони скаржилися на те, що молоко скуповують за безцінь, і виливали його в землю демонстративно.

Хліб – не молоко. Швидко не псується. Тому є час поторгуватися.

Про те, що купити та продати хліб – це справа прибуткова, свідчить кілька факторів.

Перший. Минулорічна ситуація, коли через урядові заборони та дозволи на купівлю та продаж згнило врешті-решт 40% зібраного врожаю. Але куди це годиться? Це вже молочний варіант.

Другий. Зернотрейдери ведуть успішний бізнес та прибутковий бізнес, купуючи за заниженою ціною та продаючи за завищеною.

Третій. Як не крути, але Україна все-таки житниця Європи. І не лише її.

Ну, і четвертий нюанс. Ціни на зерно на світових біржах.

Якби в Україні спрацювали усі згадані фактори, та ще й з урахуванням інтересів селян, то слід розуміти, що ми були б заможними.

Панове, ми знову говоримо про хліб, і вже не вперше цього року. Та все ж полтавські фермери збираються звезти зерно до обласної обладміністрації, перекрити траси. Це ось повідомлення УНІАН тримаю в руках.

Так само я тримаю в руках біржові дані за «Блумбергом», тобто скільки коштує зерно. Ціна на зерно там не та, яку платять українським селянам.

У чому ж справа? Лишається відкритою роль фермерів. Вони кажуть: закупівельні ціни малі. Чи так це?

Леонід Козаченко: Звичайно, що для фермерів це малі ціни, тому що для того, щоб наступного року виростити врожай і зробити це вдало, не гірше, ніж у поточному році, то витрати на одну тонну пшениці проти попереднього року, тобто минулого, 2007 року, коли сіяли, то витрати складали приблизно 400–500 гривень на тонну зерна. Зараз, якщо на тонну рахувати, вони виросли майже вдвічі.

Причиною такого зростання затрат стали підвищення цін на енергоносії, на мінеральні добрива, на пальне, на сільськогосподарську техніку, підвищення зарплати тощо. Тому вони дійсно хочуть завжди отримати вищу ціну.

Але в тій ситуації, яка сьогодні склалася, є абсолютно об’єктивні підстави говорити, що ціна, яка є, це є ринкова ціна. Вона значно зміниться з часом. Треба тільки знайти можливість перечекати цей час…

Роман Скрипін: І не продавати зернотрейдерам зібраний хліб.

Леонід Козаченко: Все одно зернотрейдерам треба продавати пізніше.

Але коли з минулого року залишили понад 7 мільйонів перехідних залишків, коли ми зібрали сьогодні 35 мільйонів, уже зібрано на сьогоднішній день практично 35 мільйонів і ще буде зібрано близько 10–12 мільйонів тонн, а все це збіглося в часі, то сьогодні не вистачає ні елеваторних потужностей, ні логістичних потужностей, ні просто грошей, щоб це все терміново скупити. Банки тиснуть на сільськогосподарські підприємства, щоб вони повертали раніше отримані кредити.

Є й інші потреби, не тільки кредити повертати. Купувати треба ресурси, які подорожчали майже вдвічі проти минулого року, щоб знову закладати основу наступного врожаю.

Тобто, в селян безвихідь. Вони шукають можливість, де взяти гроші. І в того, в кого немає ріпаку сьогодні, дійсно складна дуже ситуація.

Але в цій ситуації для того, щоб правильно розібратися, то треба було б раніше думати урядові, щоб не допускати такого перевиробництва одночасного, щоб не допускати величезних перехідних залишків.

Треба було б продумати інші питання, про які сьогодні, до речі, йшлося на нараді, але якби це була вчасно проведена нарада, три місяці тому, то я думаю, що не було б тоді 700–800 гривень. Вони б, принаймні, на гривень 200, ці ціни, були б вищими.

Роман Скрипін: Ви зараз говорите про подолання наслідків: якби три місяці тому відбулася нарада…

Насправді, якщо Ви говорите про те, що уряд має подумати, то, вибачте, це стратегічне планування, це планування наступного врожаю, на яке впливає вже багато об’єктивних факторів. Правда ж?

Не лише суб’єктивних ринкових, а й об’єктивних, скажімо, те, що весь врожай може знищити елементарна негода. Або не буде дощів, або буде надто багато дощів, то як тут урядові планувати те, скільки посадити ріпаку, а скільки посадити зернових?


Леонід Козаченко: Уряд це не повинен планувати. Це планують ті, хто…

Роман Скрипін: Ну, Ви ж кажете: перевиробництво відбувається.

Леонід Козаченко: Так, перевиробництво відбулося, тому що уряд не дозволяв продавати збіжжя до середини червня, заборона була експортувати цю продукцію.

У нас в окремих регіонах половина елеваторів була заповнена пшеницею минулого року. Оце величезна проблема!

Роман Скрипін: Якась ситуація виходить трошки абсурдна. Це колись у радянські часи показували, я пригадую, як фермери привозять будь-яку свою продукцію під Єлисейський палац, умовно кажучи, в Парижі і знищують демонстративно, або ж в Америці знищують апельсини і їздять тракторами по апельсинах, а ми тих апельсинів і не бачили.

Бачите…

Леонід Козаченко: А німці виливають молоко на поля.

Роман Скрипін: І наші так само фермери виливають молоко на поля.

Пане Петре, чи є нормальною ситуація із закупівельними цінами?


Петро Гадз: Тернопільщина жнивує. І жнивує досить вдало, тому що досить добрі врожаї ріпаку, озимого ячменя, пшенички.

Я слухаю уважно всі ці проблеми, які накопичилися в Україні. Хочу ще сказати, що сільськогосподарське виробництво – це цілий цикл. Воно абсолютно не хоче знати, що в тебе є проблеми. Ми сьогодні вже вступили в посів ріпаку, готуємо площі під посів пшениці. І на сьогоднішній день найбільше потрібно ресурсів.

Коли Європа працює 50% на форвардних контрактах, в Україні на сьогоднішній день цим питанням абсолютно ніхто не займається. Немає ніякої логістики, аналітики і таке інше.

Тобто, треба сьогодні в Україні виростити 100 мільйонів, ми дамо, ми виростимо хліба, але треба якось думати, як користатися цим.

Роман Скрипін: А Ви коли свій зібраний хліб хотіли б продати: зараз чи пізніше?

Петро Гадз: Ви розумієте, я зобов’язаний зараз продавати, тому що на сьогоднішній день мені потрібно…

Роман Скрипін: Так виходить, що вас дурять. У вас його купують дешевше, ніж він коштуватиме, скажімо, в лютому…

Петро Гадз: Звичайно.

Роман Скрипін: Якщо подивитися на котирування на біржах, то найбільша ціна – це навіть не в лютому, а це в березні відбувається зі збільшенням ціни.

Петро Гадз: Звичайно.

І я ще хотів наголосити, що на сьогоднішній день мінеральні добрива ніхто не дає під реалізацію, треба робити 100% проплату. Паливно-мастильні матеріали теж.

А це на сьогоднішній день продукти, які треба купувати негайно, тому що на сьогоднішній день найбільше йде дизпалива, тому що йде жнивна кампанія, йде заразом підготовка ґрунту… Тобто, це цей цикл, який не може чекати. Це є безкінечний процес.

Роман Скрипін: Пане Петре, ми хочемо знайти вирішення проблеми.

Оскільки Ви визнаєте, що закупівельна ціна на зернові замала, але як воно мало б бути, скільки мали б платити?


Петро Гадз: Ви знаєте, чому тільки на зернові?

Роман Скрипін: Ну, зараз ми говоримо про врожай хліба 2008 року. Не про ріпак зараз ідеться.

Петро Гадз: Я думаю, що, мабуть, активніше треба бути Аграрному фондові, Державному резервові, виходити на форвардні контракти.

Тому що, я ще раз говорю, що на сьогоднішній день дуже важливо, що ми не маємо права спиняти цей процес. Ми сьогодні змолотили, а завтра трактор поїхав у поле робити. Це чекати не може. Світло? Наперед заплати. Газ? Наперед заплати. І таке інше.

Звичайно, в цій ситуації дуже важко.

Леонід Козаченко: У цій ситуації краще треба залучити Аграрний фонд, Державний резерв і ДК «Хліб України». І нехай зараз вони продемонструють те, наскільки вони можуть задовольнити потреби селян, нехай вони продемонструють свою спроможність працювати в цих умовах, платити більше.

Оця фуражна пшениця, яка коштує 700–800 гривень, дійсно ними може бути закуплена по будь-яких цінах, бо вони несуть такі ризики, які несуть приватні зернотрейдери, які сьогодні…

От Олексій Опанасович поставив одне запитання Прем’єр-міністрові: Юліє Володимирівно, скажіть, будь ласка, чи Ви не забороните через тиждень або завтра експортувати пшеницю? Бо нам треба брати участь у тендерах, продавати цю пшеницю в Єгипет, в Ємен, в Саудівську Аравію, ячмінь. Там через тиждень-два проводяться тендери…

Роман Скрипін: Ячмінь дорожчий у нас на біржі.

Леонід Козаченко: Якщо ми підемо на цей тендер, заплатимо наперед певну суму, виставимо, проплатимо зі своєї кишені, скупимо у селян по високих цінах, тому що там будуть вищі ціни на цих тендерах, ніж є, пшеницю, а ви через тиждень забороните експортувати, так станеться, як два роки тому, коли цю пшеницю треба буде викидати в море чи десь утилізувати.

Дайте відповідь: Ви забороните продавати? Щоб ми знали, що говорити селянам, що робити самим. Якщо не дасте відповіді, тоді маєте ДК «Хліб України», Аграрний фонд, Держрезерв і скуповуйте по цінах, яких Ви хочете. У Вас є гроші для цього.

Відповіді не було. Так?

Олексій Вадатурський (переклад): Так.

Я можу додати, що склалася сьогодні така ситуація, тому що ми не знали позиції Прем’єр-міністра, і досі ми її не знаємо.

У даному разі останнє офіційне рішення уряду було зняти обмеження на експорт продукції до 1 липня. Після 1 липня ніхто офіційно нічого не сказав. І зерновий ринок до 1 липня практично не знав, чи введуть обмеження з 1 липня, чи не введуть.

Роман Скрипін: Але ж ви – зернотрейдери. Скажіть, вам не соромно купляти дешевше, а продавати дорожче?

Олексій Вадатурський: Ні. Я поясню. Ось я на ринку не знав, чи у квітні-травні продавати мені на липень зерно, чи не продавати, на серпень продавати, а чи не продавати.

Розумієте, я тоді міг продати дорожче зерно, але я не зміг брати участь, тому що якщо будуть заборони, а це колосальні втрати…

Це ось одна проблема в цьому плані.

Друга проблема. Коли я сьогодні виступав, я говорив: «Шановні сільгоспвиробники, вирощуйте якісне зерно. Перестаньте годувати світ фуражною пшеницею. Треба годувати світ продовольчою пшеницею, тоді й ціни будуть відповідними».

Я сьогодні зі всією відповідальністю можу сказати, що на сьогодні експортні ціни, закупівельні ціни на пшеницю 3–4 класу вищі на 150–200 гривень у нас в порту, ніж були минулого року аналогічного періоду, незважаючи на те, що минулого року неврожай був. Але тоді була заборона на експорт.

Сьогодні світові ціни, припустимо, продажу на 5–10 доларів нижчі, можливо, ніж у попередній період в минулому році. Але ціни сьогодні вищі, тому що ми знаємо, що ми можемо сьогодні експортувати. І ми реально торгуємо, ми реально займаємося експортом…

Роман Скрипін: Пане Петре, чи можете ви без трейдерів торгувати зерном або утворювати якусь асоціацію виробників, яка самотужки наймає людей для реалізації зерна, чи ви змушені звертатися вже до наявних трейдерів?

Петро Гадз: Я, напевне, підтримаю думку трейдерів, тому що ніколи трейдери не ображали сільськогосподарських виробників в Україні. Вони, навпаки, давали стимул, вони проплачували 50%, а то й 100% ще й наперед…

Олексій Вадатурський: Дякую.

Петро Гадз: Тобто, йшла чесна, відповідальна гра…

(Скорочена версія. Повну версію Вечірньої Свободи слухайте в аудіозапису)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG