Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 12:30

Яку воду п’ємо, а яку варто пити? Який рівень безпеки та якості води пропонують українцям?


Київ – 100 мільйонів гривень планує витратити уряд на реалізацію Державної програми «Питна вода». На що в першу чергу будуть спрямовані ці кошти? Яку воду нині споживають українці? Чи можна пити воду з під-крану, чи краще купувати її в крамницях? І чим небезпечна для здоров’я людини неякісна вода?

Державна програма «Питна вода» передбачає, що в першу чергу кошти отримують ті регіони України, в яких якість води не відповідає стандартам питної.

Нині Міністерство житлово-комунального господарства розробляє нові вимоги питної водопровідної води, а також води, що продається у пляшках, каже Наталія Лисак, головний спеціаліст управління водопровідно-каналізаційного господарства.

«Напрямки та конкретні об’єкти, куди спрямовуватимуться надані кошти, визначатимуться на місцях в обласних адміністраціях. Окремо спрямовані кошти на розробку нових державних стандартів на питну воду», – розповідає фахівець.

Рівняни п’ють артезіанську воду, однак…

8 обласних центрів в Україні мають артезіанську питну воду. У цьому сенсі пощастило і рівнянам. За містом працюють 70 артезіанських свердловин, вода з яких у квартири людей постачається нині цілодобово, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко.

Оскільки в природі тут дещо завеликий вміст заліза, вода очищається на станціях знезалізнення. Директор «Рівневодоканалу» Володимир Хомко стверджує, що якістю води на виході зі станцій захоплюються навіть приїжджі науковці.

«Із насосної станції виходить сльоза. Уся вода в Рівному відповідає Держстандартові «Вода питна». Ні важких металів, ні фенолів немає – це природна чиста вода, і це не моя заслуга, такою вона є поки що в природі. Дійсно, бувають періоди – якщо сьогодні перекриємо водопровід, можливо, піде жовта вода. Я це розумію, тому що 60 відсотків водогінних мереж Рівного зроблені зі сталевої труби. Ніде в світі сталевої труби немає на водопроводі. Робиться промивка – іншого шляху немає. Щоб перекласти ці водогони, потрібні шалені гроші, але треба перекладати», – каже головний рівненський водопостачальник.

Поки що для поліпшення старих, але надійних чавунних водогінних мереж, прокладених у центрі Рівного ще, як кажуть, «за Польщі», використовують примітивну технологію – нанесення всередину піщано-цементної суміші. 20 кілометрів магістрального водогону «Новомильськ – Рівне» нещодавно оновлені таким же способом.

А ось тарифи для рівнян на постачання питної води буквально днями збільшили на третину. Відтепер за кубометр води рівняни платитимуть одну гривню дев’яносто копійок. Це, до речі, все одно це найнижчий в області тариф.

Від неякісно питної води – безліч хвороб

Дві третини українців споживають воду з Дніпра. Якість її очистки, скажімо, у столиці є вищою, ніж у містах, розташованих вниз по течії, зазначає екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. Але, за його словами, і якісні системи очистки води не гарантують, що в оселях українців із кранів тече чиста вода.

«Часто це обумовлено не тим, як очищується вода, а тим, як вона постачається. Тому що постачання води з перебоями сприяє погіршенню якості води. Одна з причин – фізичні закони всмоктування токсичних речовин і мікроорганізмів у труби, по яких нерегулярно подається вода. Неякісна вода може спричиняти захворювання нирок, серцево-судинної системи, ендокринної, а також викликати онкологічні захворювання», – застерігає колишній міністр.

Перевірку на якість витримали лише два з 17 зразків фасованої води

Купуючи питну воду в супермаркетах, людина повинна мати стовідсоткову гарантію якості цієї води, зазначає директор Українського інституту екології людини Михайло Курик. Але, за результатами їхнього дослідження, з 17 зразків фасованої води перевірку на якість витримали лише два.

Крім цього, каже Михайло Курик, в Україні нині відсутня культура споживання артезіанської води. «Кожен бювет має додатково мати систему доочистки води, яка доводить якість вживаної води до стандарту. Людина має сплачувати мізерну суму за доочистку, але при цьому вона гарантовано буде впевнена в її якості», – наголошує фахівець.

Фасовану воду все ще випускають за технічними умовами

На сьогоднішній день в Україні відсутні нормативні документи, які визначають якість питної води у пляшках, каже Володимир Семенович, начальник науково-дослідного центру випробувань продукції Укрметртестстандарту. Виробники фасованої води, випускають її не за стандартом, а за технічними умовами.

«На превеликий жаль , нормативи, які вносяться в технічні умови, мало чим відрізняються від нормативів, які розповсюджуються на воду централізованого господарського питного водопостачання. На початку цього року з кожного району столиці ми відібрали зразки води, перевірили на відповідність нормативним документам і отримали позитивний результат. І лише в трьох випадках ми виявили невідповідність встановленим вимогам», – каже він.

А загалом вода, яку п’ють українці, цілком відповідає міжнародним вимогам, запевняє Володимир Семенович: «У Всесвітній організації охорони здоров’я більше регламентуються й нормуються показники забрудненості органічними речовинами, пестицидами та токсинами. А їх у нашій воді менше, ніж в міжнародній».

«Скажи мені, яку воду ти п’єш, і я скажу хто ти», – жартують фахівці і радять ставитися до споживання вроди уважніше. Адже вода – це не лише необхідна частина нашого раціону, вона не лише втамовує спрагу, але, як кажуть, і несе в собі інформацію (позитивну чи негативну), яка впливає і на тіло, і на думки.

Глас народу:

Яку воду Ви п’єте: з-під крану, купуєте у магазинах у пляшках, берете з бювету? Чи задоволені якістю питної води?

Михайло Іванович, пенсіонер:

— Я беру воду з бювету, потім фільтрую і кип’ячу її. Лише очищену вживаю.

Людмила, інженер:

— З крану не п’ємо. Купуємо в магазині і набираємо в бюветі. Але в якості все одно не впевнені.

Микола, підприємець:

— Намагаємося пити куповану в пляшках воду, або іноді кип’ячену.

Ірина, вчитель:

— Ми кип’ятимо і вихолоджуємо, потім вживаємо. Але вона все одно не очищена. Це видно по осаду на стінках каструлі.

Олександр, музикант:

— На 100% краще вода з бювету, аніж у крані. А вода – це життя.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондент та редактор сайту Радіо Свобода

     

XS
SM
MD
LG