Доступність посилання

ТОП новини

Застрахуватися від стихії. Держава хоче позбутися обов’язку компенсувати наслідки стихійних лих. Чи можливо це?


Гості Вечірньої Свободи: Президент страхової компанії «ОРАНТА» Олександр Завада (телефоном) та директор центру інформаційної політики Ліги страхових компаній України Світлана Глушко (в студії)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Роман Скрипін: До Західної України попрямували політики різного калібру, в тому числі й найвищого ешелону – Президент та Прем’єр-міністр.
Власне, це стало підставою, щоб сьогодні поговорити, чи можливо застрахуватися від стихії, чи можна українців зобов’язувати себе страхувати від стихійних лих?
Пане Завада, ви цього року від збитків людей страхували взагалі? Я маю на увазі ті, що потерпають від повені на Західній Україні.
Олександр Завада: Так, звичайно.
Роман Скрипін: І скільки ви зробили виплат?
Олександр Завада: На сьогодні, безумовно, процес іде, і розгорнута широкомасштабна кампанія по збиранню всієї необхідної інформації, огляду пошкодженого майна, будівель.
Наші фахівці виїжджають безпосередньо в населені пункти, які постраждали від стихійного лиха, і там проводять огляди, збирають всі необхідні документи, роблять розрахунки. Все йде якби з коліс.
Запущений такий конвеєр для того, щоб зробити ці виплати дуже швидко і в повному обсязі. Тому на сьогодні вже облік сплачених коштів йде на мільйони.
Але я тут хотів би відразу повернутися до теми обов’язковості. Всі слухачі чудово розуміють, що поряд із озвученими сумами збитків, які рахуються мільярдами, ті кошти, які ми сьогодні бачимо, які в наших резервах вже, у резервах збитків, де заявлено тисячі відповідно страхових випадків, то це не співмірні цифри.
Тобто, ми сьогодні повинні говорити, що не тільки як у страхуванні майна, але й в цілому з усіх основних видів страхування ми маємо дуже невеликий відсоток охоплення потенційних ризиків. Тобто, ми маємо загальну проблему, а стихійне лихо тільки прискорило і загострило проблему, яка сьогодні існує в цілому на страховому ринку.
Роман Скрипін: Від чого страхувалися люди, яким ви робите виплати?
Олександр Завада: Люди страхувалися в тому числі й від тих ризиків, які настали. Тобто, це, крім вогневих ризиків, також стихійні лиха: повінь, дощі, зливи і так далі.
Роман Скрипін: Скажіть, а скільки відсотків людей застрахувалися фактично від стихійного лиха?
Олександр Завада: Я назвав суми збитків, які ми очікуємо виплатити, і ті суми збитків, які фактично настали. Тобто, можна сказати, що ця цифра не перевищує 10%.
Роман Скрипін: Це десь 10% від тих…
Олександр Завада: Від тих, які повинні були би, виходячи зі здорового глузду, економіки, страхування, застрахуватися. Менше 10%.
Роман Скрипін: На Вашу думку, потрібне обов’язкове страхування від стихійного лиха в Україні?
Олександр Завада: Дискусія в такому ключі не має сенсу, тому що ми можемо перекидати цю кульку безкінечно довго. Страховики будуть казати: треба обов’язкові види, а депутати будуть казати: страховики не всі виплачують, є недобросовісні страховики, тому ми боїмося, що буде у великому масштабі. І так далі.
Тому я говорив би зараз про те, що ми повинні зробити так, щоб страхування увійшло у звичну практику, в звичний уклад життя української сім’ї.
Перш за все мова йде зараз не про страхування палаців великих, дорогих і так далі. Там, повірте, не буде страхування, там люди знайдуть кошти відбудувати. А мова йде саме про тих, для кого будівля, будинок є основою для життя. Тому в першу чергу мова йде саме про таких.
Для того, щоб це увійшло в звичний уклад, потрібен комплекс заходів. І питання обов’язковості чи необов’язковості – це не лише один із системи таких заходів.
Тому я говорив би зараз про вулицю з двостороннім рухом. По-перше, потрібно створити механізми стимулювання, а друга частина питання – це те, що страховики повинні сказати, що не все в порядку в страховому домі і потрібно підвищувати платоспроможність, потрібно підвищувати вимоги до страховиків у плані регуляційному, потрібно підвищувати прозорість страхових компаній і так далі.
На таких двосторонніх засадах ми тоді будемо говорити про те, що буде вирішене це питання.
Роман Скрипін: Зрозуміло. Ви чинники назвали.
«Оранта» колись була державною страховою компанією. Чи можна вирішити питання обов’язкового страхування і створення такого певного фонду для відшкодування у випадку стихійних лих через створення державної компанії страхової? Чи на ринку державна страхова компанія не потрібна?
Олександр Завада: Практика українська, світова говорить про те, що це є класичний вид страхування, повинні займатися класичні страхові компанії.
Держава потрібна і державне страхування потрібне у тих випадках, коли ми маємо… От, наприклад, сільське господарство. Коли ринкові механізми не спрацьовують, тоді потрібно підключати інструменти держави.
У цьому випадку, де не спрацьовують державні механізми, там, де у людей просто немає коштів, люди не застраховують.
І сьогодні невеликі суми виплат не тільки тоді, коли люди не страхують, навіть коли люди страхуються, вони занижують страхову суму в порівнянні з реальною вартістю. Відповідно потім отримують менші виплати, тому що вони страхуються на меншу суму, ніж вартість самого житла, яке вони займають.
Тому це проблема, яку можна вирішувати, крім інструментів примусу, також стимулюванням і допомогою з боку держави для малозабезпечених для того, щоб зробити те, що я сказав, укладом, звичною практикою.
З іншого боку, ми повинні підвищити прозорість страхування, виробити добросовісні, високої якості пункти, які разом з тим не були б обтяжливі за ціною, тобто оптимальні за показником «ціна-якість».
Тобто, ми повинні відрито викласти всі карти на стіл разом із державою, разом із представниками тих верств населення, разом із місцевими органами самоврядування.
Роман Скрипін: Пані Світлано, чи можна ввести обов’язкове страхування від стихійних лих?
Ми почули пана Заваду. Він сказав, що практично це зробити малореально або важко, оскільки потрібно впроваджувати певну культуру, тобто звички страхування, стимулюючи людей. А Ви як вважаєте?
Директор центру інформаційної політики Ліги страхових компаній України Світлана Глушко
Світлана Глушко:
Ліга страхових організацій перед тим, як запропонувати це до Президента України, до уряду, до ВРУ, до РНБО, то ми вивчали світовий досвід, як це відбувається у світі. Власне кажучи, держава ніде в іншій країні не несе на собі таких великих збитків, як це трапилося у нас.
Ви знаєте виступ Президента України, який сказав, що це, мабуть, останній приклад у Європі. Тому був запропонований ось такий механізм, ось така стратегія захисту населення…
Роман Скрипін: Який механізм? Про що Ви говорите? Тому що широкий загал про цей механізм не знає.
Світлана Глушко: Я говорю про ті пропозиції, які були подані до органів державної влади, які включають таке. Перше – це впровадження обов’язкового страхування майна громадян і держави від вогню, від стихійного лиха на страхову суму 50-100 тисяч гривень. Це середня вартість будови, хати, будівлі якоїсь.
Якщо ця вартість перевищує 50-100 тисяч, то це вже може бути додаткове добровільне страхування майна.
Ввести мінімально можливий тариф. Наприклад, Ліга страхових організацій пропонує, за своїми підрахунками, 0,2-0,3%.
Що це означає? Це означає, що людина може в місяць сплачувати від 8 до 25 гривень, можливо, до 30 гривень. Це ось ці платежі щомісячні, які можуть покрити цей щомісячний платіж для громадянина.
Це невеликий платіж. Ми говоримо про обов’язкове страхування, яке не є прибутковим від самого початку. Швидше всього, це соціальна функція страхування.
Таким чином ми пропонуємо вдосконалити цю систему, цю стратегію захисту населення від стихійного лиха.
Я хочу сказати, що коли шановна Ксенія Ляпіна говорила, що треба чекати ще 200 років таких збитків, то я хочу сказати, що лише за минулий рік (2007 рік – це не 200 років тому, це рік тому) держава понесла збитки у розмірі понад 825 мільйонів гривень, в тому числі й техногенного характеру —153 мільйони гривень і природного — 672 мільйонів гривень.
Ось вам ці збитки. Не треба чекати 200 років. Треба, мабуть, перекласти частину відшкодування цих збитків на страхові компанії…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG