Заміську дачу Вацлава Гавела, що в підгір’ї Крконошів, у мальовничому селі Градечек, знають усі чехи. Саме тут на початку 70-х збирались однодумці відомого дисидента Вацлава Гавела, який згодом став першим чеським президентом. Тоді, 30 років тому, Гавел із друзями На Градечку обговорювали, як боротися з тоталітарним комуністичним режимом. За дачею пильно стежила комуністична служба безпеки.
Щоб замаскувати діяльність, гості Вацлава Гавела не раз говорили, що збираються На Градечку, щоб грати в аматорський театр. Невеликі одноактні п’єси справді грали, переважно їх автором був Вацлав Гавел. Так народилась ідея свята театру в саду, біля дачі, ця традиція живе й нині.
Відомий чеський режисер Андрей Кроб, близький приятель Гавела й постановник більшості його п’єс, наголошує: «Наші свята мають довгорічну традицію. Вони пов’язані з празьким театром «На тагу», з листопадом 1975 року, коли відбулася прем’єра п’єси Гавела «Жебрацька опера». Між іншим, спочатку була вистава, а потім ми вигадали їй назву. На Градечку п’єсу поставили друзі Гавела – переважно робітники сцени. Таг – то в театрі такий пристрій, на якому тримається декорація, тому театр називається «На тагу». Тобто це означає, що в ньому тоді переважали робітники сцени».
Одним із робітників сцени, який працював за кулісами, як кажуть чехи, «кулісаком», тоді був і Вацлав Гавел – жодної іншої роботи Гавелу режим не давав. Саме ця двійка — Гавел і Андрей Кроб (до речі, батько Кроба був родом із Волині) — утримала живою традицію Свята театру в саду і донині.
Режим Лукашенка заарештував «Вільний театр» разом із глядачами
Czech Republic - "Free Theatre", Na Hradecku, 12Aug2008Не змінився і головний принцип свята – ширити ідеї свободи і демократії у світі. Цього року На Градечек Вацлав Гавел запросив «Вільний театр» із Мінська. Діяльність театру на батьківщині офіційно заборонена. Режисер театру Микола Халєзін показав свою п’єсу «Покоління Jeans», присвячену праву людини на життя на свободі.
«Ми цілком заборонений театр, більше того, всі наші актори, які раніше працювали в інших театрах, їх усіх звільнили, хтось сидів у тюрмі, заарештували всіх. Заарештували тому, що ми займаємось тим, чим хочемо, займаємось творчістю. 22 серпня минулого року, скоро буде рівно рік, як заарештували увесь театр разом із глядачами – близько 60 осіб. Після цього нам не дають працювати. Ми не маємо сцени, не можемо її взяти в оренду, не можемо зареєструватись», – розповів Микола Халєзін.
«Вільний театр» із Мінська На Градечку у Вацлава Гавела мав великий успіх, але все ж найбільша мрія театру — виступати на батьківщині, в Білорусі — ще не сповнилась.
(Прага – Київ)
Щоб замаскувати діяльність, гості Вацлава Гавела не раз говорили, що збираються На Градечку, щоб грати в аматорський театр. Невеликі одноактні п’єси справді грали, переважно їх автором був Вацлав Гавел. Так народилась ідея свята театру в саду, біля дачі, ця традиція живе й нині.
Відомий чеський режисер Андрей Кроб, близький приятель Гавела й постановник більшості його п’єс, наголошує: «Наші свята мають довгорічну традицію. Вони пов’язані з празьким театром «На тагу», з листопадом 1975 року, коли відбулася прем’єра п’єси Гавела «Жебрацька опера». Між іншим, спочатку була вистава, а потім ми вигадали їй назву. На Градечку п’єсу поставили друзі Гавела – переважно робітники сцени. Таг – то в театрі такий пристрій, на якому тримається декорація, тому театр називається «На тагу». Тобто це означає, що в ньому тоді переважали робітники сцени».
Одним із робітників сцени, який працював за кулісами, як кажуть чехи, «кулісаком», тоді був і Вацлав Гавел – жодної іншої роботи Гавелу режим не давав. Саме ця двійка — Гавел і Андрей Кроб (до речі, батько Кроба був родом із Волині) — утримала живою традицію Свята театру в саду і донині.
Режим Лукашенка заарештував «Вільний театр» разом із глядачами
«Ми цілком заборонений театр, більше того, всі наші актори, які раніше працювали в інших театрах, їх усіх звільнили, хтось сидів у тюрмі, заарештували всіх. Заарештували тому, що ми займаємось тим, чим хочемо, займаємось творчістю. 22 серпня минулого року, скоро буде рівно рік, як заарештували увесь театр разом із глядачами – близько 60 осіб. Після цього нам не дають працювати. Ми не маємо сцени, не можемо її взяти в оренду, не можемо зареєструватись», – розповів Микола Халєзін.
«Вільний театр» із Мінська На Градечку у Вацлава Гавела мав великий успіх, але все ж найбільша мрія театру — виступати на батьківщині, в Білорусі — ще не сповнилась.
(Прага – Київ)
