Доступність посилання

ТОП новини
21 Липень 2018, Київ 23:23

Енергетичний вимір кавказького конфлікту


Відкриття нафтогону «Баку-Тбілісі-Джейхан» 13 липня 2006 р.

Прага – Збройний конфлікт на Кавказі привернув увагу світу до питання безпеки енергетичних ресурсів у регіоні. Тут Грузія має стратегічне значення, адже її територією проходить кілька систем трубопроводів, включно з найбільшим у регіоні нафтогоном – «Баку-Тбілісі-Джейхан», який постачає нафту до Європи, оминаючи Росію. З грузинських портів також хоче отримувати каспійську нафту Україна.

Грузинський уряд заявляє, що росіяни навмисне скидали бомби за кілька метрів біля трубопроводів на території Грузії, щоб продемонструвати свою силу не лише Тбілісі, але й усьому світові. Підтвердження цих повідомлень із незалежних джерел немає. Водночас у вівторок енергетичний гігант «Брітіш Петроліум» оголосив про те, що зупиняє експлуатацію нафтопроводу «Баку-Супса» і газопроводу «Баку-Тбілісі-Ерзерум» на території Грузії. Причина – конфлікт на Кавказі, хоча водночас компанія заявляє, що її енергетична інфраструктура не постраждала.

Потужніший нафтогін «Баку-Тбілісі-Джейхан» перестав качати чорне золото ще минулого тижня, до подій у Південній Осетії, через пожежу на турецькій ділянці.

За такими повідомленнями пильно стежать на Заході, каже Радіо Свобода італійський енергетичний оглядач Федеріко Бордонаро. «Звісно, що конфлікт між Грузією і Росією вплинув на геополітичну ситуацію і багато оглядачів, багато інвесторів тепер стурбовані тим, що буде з нафтогоном «Баку-Тбілісі-Джейхан» і газопроводом «Баку-Тбілісі-Ерзерум» і планами європейців та американців посилити роль південного Кавказу у поставках стратегічних вуглеводів на Захід», – зазначив Федеріко Бордонаро.

З огляду на останні події треба переглянути систему безпеки трубопроводів у Грузії, Туреччині та Азербайджані, радить колишній керівник азербайджанської державної нафтової компанії Сабіт Баґіров. На його думку, це піде на користь і компаніям, і урядам.

Україна також хоче отримувати нафту через Кавказ

Стан енергетичної інфраструктури у регіоні має безпосереднє значення для України. Коли вона запустить нафтогін Одеса-Броди в аверсному режимі, то буде отримувати каспійську нафту в одному з грузинських портів, каже Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. Разом з тим він вважає, що Україна не повинна відмовлятися від цього проекту, незважаючи на останні гарячі події.

«Вся інфраструктура на території Південного Кавказу створена, вона має свій технічний ресурс і вона буде використовуватися. Точнісінько так, як, незважаючи на періодичні спалахи військових конфліктів і терористичних актів, у регіоні Перської затоки продовжують функціонувати маршрути, якими нафта доставляється на світовий ринок», – зауважив український оглядач.

Конфлікт на Кавказі практично не вплинув на світові ціни на нафту.

(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

XS
SM
MD
LG