За три місяці президентства Дмитра Медведєва зовнішня політика Росії не змінилася, а лише ствердилася. Однак з’ясувалося, що зовнішня політика сьогодні не є компетенцією Дмитра Медведєва, а перебуває вона у компетенції силових відомств та армії, зазначає політичний експерт Сергій Таран. Тож усі сподівання, що за президентства Медведєва політика стане ліберальнішою, виявилися марними.
Цього не сталося тому, що зовнішню політику Росії і досі визначає Прем’єр Володимир Путін, переконаний Таран. Сьогодні треба говорити про 100 днів Прем’єр-міністра Володимира Путіна, каже аналітик. Першим об’єктом у європейському напрямку російських силових структур, безумовно, є Україна. У міжнародній політиці Росія зрозуміла, що з такими конкурентами, як США чи Китай Росія уже не може змагатися, вона їм програватиме ».
Українсько-російські відносини погіршилися. Але Медведєв тут ні до чого
Сьогодні з певністю можна констатувати погіршення українсько-російських відносин, каже політолог Олександр Палій. Однак, на його думку, це безпосередньо не пов’язано із прізвищем Медведєва.
Звинувачення на адресу України у тому, що вона сприяла нібито геноциду у Південній Осетії, що нібито українські військові брали участь у воєнних діях і збивали російські літаки робляться для того, щоб створити загострене і вибухове інформаційне поле між Україною та Росією, констатує аналітки. « Ці загострення не пов’язані з прізвищем Медведєва, тому що він не є фактичним президентом».
Медвєдєв хоче вийти з тіні Путіна
Останні три місяці засвідчили, що у Росії існує двовладдя. І головний центр ухвалення рішень поки що не Президент Медведєв, а Прем’єр Путін, каже в інтерв’ю Радіо Свобода російський політолог Андрій Окара. Проте уже найближчим часом Дмитро Медведєв може почати самостійну гру: «За перші 100 днів президентства Медведєва стало очевидним, що у нього амбіції є, що він хоче вийти з тіні свого попередника. Рано чи пізно він вийде з його тіні. Лише проблема полягає у тому, за яких обставин, і коли саме це відбудеться».
За часів президентства Бориса Єльцина розпочалася війна у Чечні. Президент Володимир Путін її продовжив, і завершив. А перших 100 днів президентства Дмитра Медведєва уже ознаменувалися військовим конфліктом на Кавказі.
Цього не сталося тому, що зовнішню політику Росії і досі визначає Прем’єр Володимир Путін, переконаний Таран. Сьогодні треба говорити про 100 днів Прем’єр-міністра Володимира Путіна, каже аналітик. Першим об’єктом у європейському напрямку російських силових структур, безумовно, є Україна. У міжнародній політиці Росія зрозуміла, що з такими конкурентами, як США чи Китай Росія уже не може змагатися, вона їм програватиме ».
Українсько-російські відносини погіршилися. Але Медведєв тут ні до чого
Сьогодні з певністю можна констатувати погіршення українсько-російських відносин, каже політолог Олександр Палій. Однак, на його думку, це безпосередньо не пов’язано із прізвищем Медведєва.
Звинувачення на адресу України у тому, що вона сприяла нібито геноциду у Південній Осетії, що нібито українські військові брали участь у воєнних діях і збивали російські літаки робляться для того, щоб створити загострене і вибухове інформаційне поле між Україною та Росією, констатує аналітки. « Ці загострення не пов’язані з прізвищем Медведєва, тому що він не є фактичним президентом».
Медвєдєв хоче вийти з тіні Путіна
Останні три місяці засвідчили, що у Росії існує двовладдя. І головний центр ухвалення рішень поки що не Президент Медведєв, а Прем’єр Путін, каже в інтерв’ю Радіо Свобода російський політолог Андрій Окара. Проте уже найближчим часом Дмитро Медведєв може почати самостійну гру: «За перші 100 днів президентства Медведєва стало очевидним, що у нього амбіції є, що він хоче вийти з тіні свого попередника. Рано чи пізно він вийде з його тіні. Лише проблема полягає у тому, за яких обставин, і коли саме це відбудеться».
За часів президентства Бориса Єльцина розпочалася війна у Чечні. Президент Володимир Путін її продовжив, і завершив. А перших 100 днів президентства Дмитра Медведєва уже ознаменувалися військовим конфліктом на Кавказі.
