Що спільного мають державні інвестиційні фонди з Об’єднаних Арабських Еміратів, Сінгапуру або Росії?
Всі вони цікавляться німецькою економікою. І готові хоч сьогодні зробити серйозні придбання, скажімо, в енергетичній галузі або в оборонній промисловості.
Для захисту державних інтересів від таких зазіхань уряд країни розробив спеціальний закон, який дозволяє Кабінету міністрів ветувати певні контракти.
Якщо іноземний державний фонд хоче придбати понад 25 відсотків стратегічно важливого підприємства, тоді міністерство економіки залишає за собою право перевірити, чи не загрожують такі дії безпеці або внутрішньому порядку країни. «Для оголошення вето необхідно, щоб основоположні інтереси суспільства справді опинилися під загрозою, – пояснив федеральний міністр економіки Міхаель Ґлос. – Якщо говорити про інвестиції в окремі підприємства, то, на мою думку, така ситуація може виникнути лише в екстремальних випадках».
Бізнес побоюється негативних наслідків
Попри такі запевнення, німецька економіка не в захваті від нового закону. Представники Федеральної спілки німецької промисловості вказують на те, що на іноземних інвесторів у Німеччині зараз припадає майже 440 мільярдів євро. Компанії, які перебувають у руках іноземців, забезпечують працею понад два мільйони осіб. Федеральна спілка німецьких банків застерегла, що таке нововведення може також негативно вплинути на вільний оборот капіталу.
Федеральний міністр економіки Ґлос відкинув такі побоювання і ще раз заявив, що для перевірки тих чи інших інвестиційних планів потрібно мати справді вкрай серйозні виняткові підстави.
Він наголосив, що новий закон зовсім не обмежуватиме інвестиційну активність, якщо не йтиметься про ключові галузі економіки, як, наприклад, енергозабезпечення або телекомунікація. «Беручи до уваги вже новий закон, на мою думку, пароплавство «Hapag-Lloyd», скажімо, може купувати хто завгодно, оскільки це не загрожує фундаментальним інтересам нашого суспільства», – сказав Ґлос.
Астрономічна сила державних фондів
Крім того, міністр зауважив, що Німеччина тут не є якимось винятком. За його словами, подібні закони вже давно існують у таких країнах як США та Великобританія. І їхнє ухвалення не можна вважати примхою окремих урядів. Ні для кого не секрет, що державні інвестиційні фонди з Китаю, Росії чи арабських країн здатні проковтнути будь-яку компанію, оскільки мають астрономічну фінансову силу. За повідомленнями, зараз на планеті вони управляють близько трьома трильйонами американських доларів. У своїй більшості ці гроші походять з експорту нафти, газу та іншої сировини.
Всі вони цікавляться німецькою економікою. І готові хоч сьогодні зробити серйозні придбання, скажімо, в енергетичній галузі або в оборонній промисловості.
Для захисту державних інтересів від таких зазіхань уряд країни розробив спеціальний закон, який дозволяє Кабінету міністрів ветувати певні контракти.
Якщо іноземний державний фонд хоче придбати понад 25 відсотків стратегічно важливого підприємства, тоді міністерство економіки залишає за собою право перевірити, чи не загрожують такі дії безпеці або внутрішньому порядку країни. «Для оголошення вето необхідно, щоб основоположні інтереси суспільства справді опинилися під загрозою, – пояснив федеральний міністр економіки Міхаель Ґлос. – Якщо говорити про інвестиції в окремі підприємства, то, на мою думку, така ситуація може виникнути лише в екстремальних випадках».
Бізнес побоюється негативних наслідків
Попри такі запевнення, німецька економіка не в захваті від нового закону. Представники Федеральної спілки німецької промисловості вказують на те, що на іноземних інвесторів у Німеччині зараз припадає майже 440 мільярдів євро. Компанії, які перебувають у руках іноземців, забезпечують працею понад два мільйони осіб. Федеральна спілка німецьких банків застерегла, що таке нововведення може також негативно вплинути на вільний оборот капіталу.
Федеральний міністр економіки Ґлос відкинув такі побоювання і ще раз заявив, що для перевірки тих чи інших інвестиційних планів потрібно мати справді вкрай серйозні виняткові підстави.
Він наголосив, що новий закон зовсім не обмежуватиме інвестиційну активність, якщо не йтиметься про ключові галузі економіки, як, наприклад, енергозабезпечення або телекомунікація. «Беручи до уваги вже новий закон, на мою думку, пароплавство «Hapag-Lloyd», скажімо, може купувати хто завгодно, оскільки це не загрожує фундаментальним інтересам нашого суспільства», – сказав Ґлос.
Астрономічна сила державних фондів
Крім того, міністр зауважив, що Німеччина тут не є якимось винятком. За його словами, подібні закони вже давно існують у таких країнах як США та Великобританія. І їхнє ухвалення не можна вважати примхою окремих урядів. Ні для кого не секрет, що державні інвестиційні фонди з Китаю, Росії чи арабських країн здатні проковтнути будь-яку компанію, оскільки мають астрономічну фінансову силу. За повідомленнями, зараз на планеті вони управляють близько трьома трильйонами американських доларів. У своїй більшості ці гроші походять з експорту нафти, газу та іншої сировини.
