Світлана Єременко
Київ – Унікальна віртуальна рентгенівська та гама-обсерваторія ВІРГО дає можливість українським вченим отримувати й аналізувати дані з найсучасніших космічних рентгенівських і гама-телескопів. Обсерваторію створили на фізичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка за фінансової підтримки Національного наукового фонду Швейцарії.
Розробка моделей наднових зірок, фізичні процеси в матерії на чорних дірках у центрах галактик – це тільки деякі дослідження, що їх проводять українські вчені, отримуючи та аналізуючи дані з найпотужніших у світі рентгенівських і гама-телескопів: Інтеграл, Ньютон, Свіфт.
Це стало можливим завдяки унікальній віртуальній рентгенівській та гама-обсерваторії ВІРГО, яка була створена за фінансової підтримки Національного наукового фонду Швейцарії у Київському університеті ім. Шевченка.
Керівник проекту зі Швейцарії, професор Женевського університету, директор Центру обробки даних Європейського гама-супутника Т’єрі Курвуазьє розповів, що Україна має величезний науковий потенціал. Молоді люди здібні, талановиті й працьовиті, говорить він. Саме тому такий інтерес Швейцарія виявляє до України.
«Я думаю, проект – це не лише інструмент досліджень, це відповіді на питання і виклики. Він пов’язує науковців України з європейською, світовою величезною громадою. Я думаю, це чудово для кожного з вас», – каже професор.
Популярність віртуальних обсерваторій у світі пояснюється тим, що сучасні телескопи надзвичайно дорогі. Вартість одного телескопа перевищує бюджет міста Києва. Тому для України, яка не має фінансових можливостей, віртуальна обсерваторія – єдиний спосіб розвитку науки і дослідження Всесвіту.
Проект зупинив відтік кадрів
У рамках проекту в Україну приїздили видатні вчені зі Швейцарії, Італії, Польщі. Вони прочитали цикл лекцій і провели практичні заняття, на яких українські студенти, аспіранти отримали найновішу інформацію з астрофізики високих енергій та навички роботи в обсерваторії.
Проект допоміг зупинити відтік кадрів молодих учених, переконаний один із координаторів, професор, завідувач кафедри фізичного факультету Київського національного університету ім. Шевченка Станіслав Вільчинський: «Завдяки цьому проекту, наші здібні молоді науковці отримали можливість працювати з цими даними, опрацьовувати, моделювати. А також продовжувати свою кар’єру тут. 10 місяців вони працюють в Україні, а два місяці – у Швейцарії».
У Швейцарії студенти та аспіранти займаються науковими дослідженнями, а результати їхніх робіт друкують європейські астрофізичні журнали.
У 2006 році в Києві спільними зусиллями вчених Київського національного університету ім. Шевченка, Інституту теоретичної фізики Національної Академії наук та Національного наукового фонду Швейцарії створили віртуальну обсерваторію.
За два роки в комп’ютерних кластерах Київської обсерваторії пройшли підготовку та захистили дисертації 20 аспірантів. Нині їх запросили працювати в потужному міжнародному проекті, який оцінюють у мільярди євро.
Київ – Унікальна віртуальна рентгенівська та гама-обсерваторія ВІРГО дає можливість українським вченим отримувати й аналізувати дані з найсучасніших космічних рентгенівських і гама-телескопів. Обсерваторію створили на фізичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка за фінансової підтримки Національного наукового фонду Швейцарії.
Розробка моделей наднових зірок, фізичні процеси в матерії на чорних дірках у центрах галактик – це тільки деякі дослідження, що їх проводять українські вчені, отримуючи та аналізуючи дані з найпотужніших у світі рентгенівських і гама-телескопів: Інтеграл, Ньютон, Свіфт.
Це стало можливим завдяки унікальній віртуальній рентгенівській та гама-обсерваторії ВІРГО, яка була створена за фінансової підтримки Національного наукового фонду Швейцарії у Київському університеті ім. Шевченка.
Керівник проекту зі Швейцарії, професор Женевського університету, директор Центру обробки даних Європейського гама-супутника Т’єрі Курвуазьє розповів, що Україна має величезний науковий потенціал. Молоді люди здібні, талановиті й працьовиті, говорить він. Саме тому такий інтерес Швейцарія виявляє до України.
«Я думаю, проект – це не лише інструмент досліджень, це відповіді на питання і виклики. Він пов’язує науковців України з європейською, світовою величезною громадою. Я думаю, це чудово для кожного з вас», – каже професор.
Популярність віртуальних обсерваторій у світі пояснюється тим, що сучасні телескопи надзвичайно дорогі. Вартість одного телескопа перевищує бюджет міста Києва. Тому для України, яка не має фінансових можливостей, віртуальна обсерваторія – єдиний спосіб розвитку науки і дослідження Всесвіту.
Проект зупинив відтік кадрів
У рамках проекту в Україну приїздили видатні вчені зі Швейцарії, Італії, Польщі. Вони прочитали цикл лекцій і провели практичні заняття, на яких українські студенти, аспіранти отримали найновішу інформацію з астрофізики високих енергій та навички роботи в обсерваторії.
Проект допоміг зупинити відтік кадрів молодих учених, переконаний один із координаторів, професор, завідувач кафедри фізичного факультету Київського національного університету ім. Шевченка Станіслав Вільчинський: «Завдяки цьому проекту, наші здібні молоді науковці отримали можливість працювати з цими даними, опрацьовувати, моделювати. А також продовжувати свою кар’єру тут. 10 місяців вони працюють в Україні, а два місяці – у Швейцарії».
У Швейцарії студенти та аспіранти займаються науковими дослідженнями, а результати їхніх робіт друкують європейські астрофізичні журнали.
У 2006 році в Києві спільними зусиллями вчених Київського національного університету ім. Шевченка, Інституту теоретичної фізики Національної Академії наук та Національного наукового фонду Швейцарії створили віртуальну обсерваторію.
За два роки в комп’ютерних кластерах Київської обсерваторії пройшли підготовку та захистили дисертації 20 аспірантів. Нині їх запросили працювати в потужному міжнародному проекті, який оцінюють у мільярди євро.
