Доступність посилання

ТОП новини
18 Липень 2018, Київ 04:32

Київ – Україна, як виглядає, наближається до нових позачергових парламентських виборів. Проте якість виборчого законодавства викликає стурбованість експертів. Цій проблемі була присвячена експертна зустріч у Національному інституті стратегічних досліджень, на якій обговорювали шляхи та перспективи демократизації виборчої системи України.

Починаючи експертну дискусію, директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан зауважив на недосконалості чинного виборчого законодавства.

Він нагадав, як свого часу перехід від виборів депутатів в округах до виборів за партійними списками пояснювали насамперед тим, що, мовляв, таким чином вибори стануть чеснішими – так вдасться уникнути ситуації, коли кандидат за кількадесят гривень купує голос виборця.

Але уникнути комерціалізації політичного процесу все одно не вдалося. «І чим краще, коли цей кандидат віддає мільйон доларів багатій людині, яка формує партійні списки на вибори? – риторично запитує Юрій Рубан. – Чим цей варіант кращий, моральніший, справедливіший?»

Обирає не виборець, а партійна верхівка

Головні недоліки чинного законодавства полягають у тому, що народний обранець не залежить від виборця, а натомість надто багато за нього вирішує партійна верхівка, яка формує виборчі списки.

У підсумку Україна має парламент не лише недієздатний через політичні чвари, але й нефаховий. Адже на сьогоднішній день 130 депутатів із 450 жодним чином не виказали себе в законотворчій роботі. Вони навіть у співавторстві не підготували жодного законопроекту.

Однак зараз політики намагаються вдосконалити виборче законодавство, щоб воно відповідало їхній політичній кон’юнктурі. Зокрема, експерти, що брали участь у дискусії, здебільшого критично оцінили і законопроект, розроблений представниками фракцій БЮТ та Партії регіонів разом, і той, що народився в Секретаріаті Президента.

І в БЮТ із «регіонами», і в Президента хочуть влади собі

«Щодо можливої зміни виборчої системи, то на сьогодні ми бачимо тактичні спроби, – каже голова Комітету виборців України Ігор Попов. – Дві найбільші партії, які нині мають неформальну коаліцію, вносять законопроект, який дає всю владу цим двом партіям».

За цим законопроектом, нагадує він, одна з двох найбільших партій, тобто з-поміж БЮТ і Партії регіонів, яка отримає відносну більшість, незалежно від відсотка голосів автоматично отримала б більшість у 226 депутатів.

«Президент, звичайно, має свій тактичний інтерес, і тому команда Президента, розробляючи виборчий закон, намагається зробити щось, на що Президент мав би вплив: через адмінресурс, через будь-які інші важелі. Але через те, що Президент має сьогодні в парламенті слабке лобі, його законопроект не має жодних шансів», – вважає Ігор Попов.

Три відсотки – мало чи багато?

Також здебільшого негативно експерти оцінюють пропозиції політиків щодо підвищення прохідного бар’єру. Адже нинішні три відсотки – це голоси 750 тисяч виборців. Очевидно, що така велика кількість має право, щоб її інтереси було представлено в парламенті.

Всі експерти збігаються на думці, що потрібні відкриті регіональні списки – щоб громадянин обирав не лише партію, а й конкретних її представників. Такий проект уже розроблено. Однак перспективи його є доволі невизначеними.

Зрештою, демократизація виборчого процесу залежить не лише від закону про вибори. Потрібно змінювати також закон про партії, щоб заохочувати внутрішньопартійну демократію, казали учасники зустрічі.

Наразі ж, констатують експерти, політики замість того, щоб робити політику за правилами, жонглюють самими правилами.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG