Доступність посилання

ТОП новини

«До тварин по-звірячому». Як в Україні ставляться до «братів наших менших»?


В Україні вперше засудили людину за знущання над тваринами. Як повідомило Радіо «Свобода», один із райсудів на Житомирщині оголосив вирок коняру, який заморив голодом п’ятьох тварин. Створивши конюшню, цей «любитель тварин» вирішив, що її мешканці обійдуться без корму та води. Від голоднечі коні змушені були перегризти дерев’яну огорожу стайні. Зрештою вони загинули від дистрофії. Живодер відбувся штрафом, але прецедент є: суд визнав його винним. Як в Україні ставляться до «братів наших менших»?

Тваринки в ув’язненні

У тому, що звіряче ставлення до тварин не є в Україні винятком, підтверджує не тільки історія коняра з Житомирщини. Наприклад, на Львівщині підприємці вирішили зробити бізнес на показі рептилій та мавп. Удень – робота на виставці, а ввечері - повернення «додому», до вольєрів, які краще назвати камерами. Змій, рептилій та мавп утримували у непристосованому приміщенні без освітлення й вентиляції. Мавпочки були прикуті ланцюгами до батарей. Через обурення громадськості цю «виставку» закрили, але невдовзі вона переїхала в інше приміщення, де тваринки були прив’язані вже до столу. У ситуацію змушені були втрутитись місцеві чиновники. Втім, у Львові є й інші численні випадки знущання над тваринами.

Два місяці тому біля львівського цирку вегетаріанці протестували проти жахливих умов утримання тварин. Працівники розважального закладу не погодились із такими заявами.

Масового характеру у Львові набуло явище, коли люди, побавившись трішки котом чи собакою, викидають їх просто на вулицю. Нині містом бігає кілька великих, уже диких зграй бродячих псів, які становлять небезпеку для самих мешканців.

Володимир Ключковський три роки тому біля під’їзду побачив хвору собаку і забрав її, щоб нагодувати. Як виявилося, це була рідкісна порода – спрінгер-спаніель.

«Він сидів під під’їздом. Така обмерзла грудка. Я люблю собак і взяв його нагодувати, він пішов за мною. Пес був дуже хворий, мав проблеми зі шлунком, бо десь лазив по смітниках. У мисливському товаристві, куди я прийшов подати інформацію про собаку, мені сказали, що я його вкрав. А це виявився породистий пес».

Чоловік протягом довшого часу подавав оголошення про знайдену собаку, але ніхто так і не відгукнувся. Володимир припускає, що пес просто набрид колишнім господарям і вони його викинули на вулицю, або ж мисливці привезли з полювання чужого собаку і викинули. Однак такий випадок, коли собаці просто пощастило знайти нових господарів, є радше гарним винятком.

Однак історіями, коли люди позбавляються у будь-який спосіб сусідських собак, щоб не гавкали, ніхто окрім власників не переймається, лише поодинокі випадки закінчуються судовим рішенням.
Для деяких людей наруга над тваринами є сенсом життя. Свідком цього стала киянка Ольга. «Чоловік моєї знайомої постійно знущається над маленькою біленькою гарненькою кішечкою. Я бачила цей жах, ці знущання і попросила подругу віддати кошеня мені. Але вона відмовилася, захищала свого чоловіка, пояснюючи, що до дітей він ставиться добре, і взагалі досить спокійна людина».

Стаття в Кодексі є, а покарань немає

За статистикою міліції, за шість місяців цього року в Україні порушили 28 кримінальних справ за жорстоке поводження з тваринами. За статтею 299 Кримінального кодексу - знущання над тваринами, вчинене зі застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Ті самі дії у присутності малолітнього - штрафом до двохсот мінімумів доходів або до двох років ув’язнення. Неоподаткований мінімум нині – сімнадцять гривень. Помножуємо на 50 – виходить 850 гривень. Але наразі живодерам найчастіше все сходить з рук, констатує Марина Белешко, юрист Юридичної клініки Києво-Могилянської академії. Намагання клініки довести до суду справу, коли собаку було розстріляно на очах у малолітніх дітей, були марними.

Якою б не була стаття Кримінального кодексу, на практиці виграти справу проти тих, хто знущається над тваринами, зараз в Україні майже неможливо. Про це свідчить зі власного досвіду голова Всеукраїнської громадської організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. «Товариство декілька разів намагалося відкрити судову справу проти людей, які жорстоко ставляться до тварин, мучать їх. Жодного разу в жодному районі Києва ми не змогли цього зробити».

У Сполучених Штатах із охочими помучити тварин не панькаються, розповідає американський кореспондент Радіо «Свобода» Юрій Дулерайн.

Жінка, яка вбила свою кішку, нещодавно отримала півтора роки тюрми. Якщо автомобіль задавить собаку або кота, то водій зобов’язаний доповісти поліції про це. Якщо ж людина не доповість, то може отримати штраф або навіть потрапити до в’язниці.

За британськими законами посадити можуть не просто за жорстоке поводження з тваринами, а за байдужість у ставленні до їхнього здоров’я. Під це тлумачення можуть потрапити, наприклад, ті господарі, в яких добряче погладшали кішка або собака. Адже ожиріння теж загрожує життю хвостатих. Український письменник Андрій Курков також впевнений, що тих, хто катує братів наших менших, треба судити так само, як і мучителів людей.


Як треба карати тих, хто знущається над тваринами?
Тамара, бібліотекар: Думаю, штрафи їм не допоможуть. Треба карати більш суворо, можливо якісь виправні роботи.
Віктор, менеджер: Їх треба виховувати, бо якщо люди так поводяться з тваринами, то вони просто не розуміють свої помилки.
Катерина, фінансовий консультант: Штрафи, стягнення, виправні роботи. Я віруюча людина. Тому впевнена, що над будь-якими живими істотами знущатися не можна.
Євгеній Григорович, пенсіонер: Виправні роботи на користь суспільства. Штрафи…Не вішати й не стріляти же їх!
Тамара, домогосподарка: Я думаю, що якраз фінансове покарання, тобто штраф, може зупинити таких людей.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG