Об’єднана Німеччина відзначає своє повноліття. На цей факт звертає увагу газета Welt. «Це безперечно хороша нагода для святкування», – пише видання. Центральне народне гуляння такого особливого Дня народження цього разу відбудеться в Гамбурзі під гаслом «Культурна нація Німеччина». «Дуже розумне гасло, – вважає коментатор. – Адже, починаючи від 3 жовтня 1990 року, саме культура була тим елементом, який сприяв зближенню між Сходом і Заходом». Але, продовжує газета, в день повноліття традиційно говорять не тільки про, так би мовити, «шоколадні сторони» поведінки дитини, що подорослішала. «Впадає в око, що однолітки в Східній Європі демонструють більшу життєву енергію, ніж східна Німеччина», – зауважує Welt і наголошує, що в Польщі, Чехії, Угорщині економіка вже давно стоїть на власних ногах і розвивається значно краще. Намагаючись з’ясувати причини таких настроїв у нових федеральних німецьких землях, видання згадує про роль західних німців. На думку Welt, вони, «виступаючи в ролі вихователів, вже занадто пестили свою дитину і таким чином позбавили її можливостей самостійного розвитку».
Фінансова криза важливіша, ніж Грузія?
Газета німецьких ділових кіл Handelsblatt порушує тему німецько-російських консультацій на найвищому рівні в Санкт-Петербурзі. «Російські війська ще не встигли повністю полишити територію Грузії, як вже намітилася нормалізація у відносинах із Москвою», – пише Handelsblatt. Видання не виключає, що такий розвиток став можливим завдяки переосмисленню ситуації з обох сторін: «Москва побачила, що прорахувалася з Грузією. До того ж, фінансова криза та іранське атомне досьє нагадали політичним акторам про інші глобальні теми, які просто вимагають співпраці», – зауважує газета. На думку Handelsblatt, крім того, канцлер Німеччини Анґела Меркель зрозуміла, що «свідоме відмежування від Москви … може лише посилити напруження».
Демократи й республіканці приречені на співпрацю
На об’єднавчу функцію міжнародної фінансової кризи, тільки тепер не у відносинах між Берліном і Москвою, а між демократами та республіканцями в США, звертає увагу газета Hannoversche Allgemeine Zeitung. У середу Сенат Сполучених Штатів, на відміну від Палати представників, ухвалив запропонований план порятунку фінансової галузі. «Демократи та республіканці, – коментує видання, – починають зніяковіло визнавати, що не мають іншої альтернативи, крім зближення в цьому питанні». «Перші сигнали надійшли від таких сенаторів, як Барак Обама і Джон Маккейн. Рано чи пізно також Палата представників повинна подолати свої сумніви, оскільки з кожним днем стає зрозумілішим, що загрожує криза, яка зашкодить американцям більше, ніж будь-який державний план порятунку фінансового сектору», – пише газета Hannoversche Allgemeine Zeitung.
(Німеччина – Прага – Київ)
Фінансова криза важливіша, ніж Грузія?
Газета німецьких ділових кіл Handelsblatt порушує тему німецько-російських консультацій на найвищому рівні в Санкт-Петербурзі. «Російські війська ще не встигли повністю полишити територію Грузії, як вже намітилася нормалізація у відносинах із Москвою», – пише Handelsblatt. Видання не виключає, що такий розвиток став можливим завдяки переосмисленню ситуації з обох сторін: «Москва побачила, що прорахувалася з Грузією. До того ж, фінансова криза та іранське атомне досьє нагадали політичним акторам про інші глобальні теми, які просто вимагають співпраці», – зауважує газета. На думку Handelsblatt, крім того, канцлер Німеччини Анґела Меркель зрозуміла, що «свідоме відмежування від Москви … може лише посилити напруження».
Демократи й республіканці приречені на співпрацю
На об’єднавчу функцію міжнародної фінансової кризи, тільки тепер не у відносинах між Берліном і Москвою, а між демократами та республіканцями в США, звертає увагу газета Hannoversche Allgemeine Zeitung. У середу Сенат Сполучених Штатів, на відміну від Палати представників, ухвалив запропонований план порятунку фінансової галузі. «Демократи та республіканці, – коментує видання, – починають зніяковіло визнавати, що не мають іншої альтернативи, крім зближення в цьому питанні». «Перші сигнали надійшли від таких сенаторів, як Барак Обама і Джон Маккейн. Рано чи пізно також Палата представників повинна подолати свої сумніви, оскільки з кожним днем стає зрозумілішим, що загрожує криза, яка зашкодить американцям більше, ніж будь-який державний план порятунку фінансового сектору», – пише газета Hannoversche Allgemeine Zeitung.
(Німеччина – Прага – Київ)
